Постанова
Іменем України
26 листопада 2019 року
м. Київ
Справа №265/2789/17
Провадження № 51-3540 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Мазура М. В., Матієк Т. В.,
секретаря
судового засідання Слободян О. М.,
за участю:
прокурора Піх Ю. Г.,
захисника Николенка Р. С.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги заступника прокурора Донецької області та потерпілого ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 05 червня 2019 рокуу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050790000053 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Російської Федерації, уродженця м. Маріуполя Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 січня 2019 року ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі статей 6, 11 Закону України "Про амністію у 2014 році" ОСОБА_2 скорочено наполовину невідбуту частину покарання, і визначено новий строк покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
Вирішено питання зарахування попереднього ув`язнення у строк відбування покарання та цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 .
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року зазначений вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за вчинення злочину за таких обставин.
16 червня 2007 року приблизно о 10.00 год. ОСОБА_2, перебуваючи біля кіоску по виготовленню ключів, розташованого по АДРЕСА_3, у ході сварки із ОСОБА_1, що виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс один удар ногою в праву частину обличчя, від якого потерпілий впав на бетонне покриття, після чого ОСОБА_2 продовжив наносити удари по тілу ОСОБА_1 , який лежав без свідомості, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили розлад здоров`я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на 1/3, оскільки викликали стійку втрату загальної працездатності на 60%.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі заступник прокурора Донецької області просить ухвалу Донецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року щодо ОСОБА_2 скасувати, призначивши новий розгляд провадження в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що місцевий суд не мав права скоротити ОСОБА_2 наполовину невідбуту частину покарання, оскільки останній покарання не відбував, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції, постановивши ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, так яка не містить мотивованих відповідей на аналогічні доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення.
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції стверджує, що цим судом належними чином не було перевірено правильність застосування до ОСОБА_2 статей 6, 11 Закону України "Про амністію у 2014 році", який не відбував покарання. Також вказує, що залишаючи без зміни вирок місцевого суду у частині призначеного ОСОБА_2 мінімального покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 121 КК України, апеляційний суд не врахував що засуджений вину не визнав, не вибачився, шкоду завдану злочином не відшкодував, 10 років ухилявся від слідства, не працевлаштований, розлучений, проживає поза межами України та є громадянином іншої держави. Посилається на формальний розгляд справи апеляційним судом, який доводи апеляційних скарг належним чином не перевірив і не спростував, у тому числі щодо м`якості призначеного ОСОБА_2 покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Піх Ю. Г. просила касаційні скарги задовольнити, скасувавши оскаржуване рішення і призначивши новий розгляд провадження в суді апеляційної інстанції.
Захисник Николенко Р. С. заперечив проти задоволення касаційних скарг.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та твердження, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла такого висновку.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 і правильність кваліфікації дій засудженого не оспорюється.
Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до положень ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
При цьому ст. 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Одночасно ст. 419 КПК України містить вимоги до ухвали апеляційного суду, в якій має бути зазначено: імена учасників судового провадження, короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції, узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження, встановлені судом першої інстанції обставини, встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.