ПОСТАНОВА
Іменем України
19 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 397/986/17
провадження № 51-998км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л.Ю.,
суддів Слинька С.С., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Костюченка К.О.,
прокурора Пантєлєєвої Г.С.,
засудженої ОСОБА_1,
захисника Якімлюк Н.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Михайловського Р.В. на вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2018 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 04 грудня 2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Гаївка Добровеличківського району Кіровоградської області та мешканки АДРЕСА_2, українки, громадянки України, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, і призначено покарання у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах місцевого самоврядування на строк 1 рік.
На підставі ч. 3 ст. 55 КК, строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах місцевого самоврядування необхідно обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.
Суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 3 518 гривень 72 копійки.
Як встановив суд, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді голови Михайлівської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, будучи головною посадовою особою відповідної територіальної громади, на підставі ст. ст. 140, 141 Конституції України, ст. ст. 12, 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" представником органу місцевого самоврядування, службовою особою, що постійно виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, будучи підзвітною, підконтрольною і відповідальною перед територіальною громадою та відповідною радою, здійснюючи функцію представника органу місцевого самоврядування та будучи службовою особою 4 категорії, якій присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування, яка, відповідно до примітки 2 ст. 368 КК, займає відповідальне становище, вчинила службове підроблення, тобто складання та видачу службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа.
Так, до Михайлівської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області 11.04.2016 надійшла заява ОСОБА_2 про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 1,38 га, з яких 0,12 га для ведення садівництва та 1,26 га для ведення особистого селянського господарства.
У подальшому, 07.06.2016, у період часу з 14 год. 00 хв. до 17 год. 10 хв. у приміщенні службового кабінету голови Михайлівської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, розташованого в будівлі Михайлівської сільської ради на вул . Пушкіна, 7 у с. Михайлівка Олександрівського району Кіровоградської області, під головуванням ОСОБА_1 відбулося засідання шостої сесії Михайлівської сільської ради сьомого скликання. На розгляд сесії, крім інших, винесено питання про надання ОСОБА_2 згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) для ведення садівництва та ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,38 га в с. Григорівка Олександрівського району Кіровоградської області.
За результатами голосування, депутатами Михайлівської сільської ради, прийнято рішення № 76 від 07.06.2016 року "Про надання ОСОБА_2 згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для ведення садівництва та для ведення особистого селянського господарства", загальною площею 1,38 га. У подальшому, землевпорядником Михайлівської сільської ради ОСОБА_3 складено проект рішення № 76 від 07.06.2016 року про надання згоди ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,38 га.
ОСОБА_1 , достовірно знаючи про прийняті 07.06.2016 на засіданні шостої сесії Михайлівської сільської ради сьомого скликання рішення та про перебування у користуванні ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 0,99 га, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, користуючись наданими їй Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваженнями, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, всупереч інтересам служби та в інтересах ОСОБА_2, у приміщенні свого службового кабінету на АДРЕСА_1 11.07.2016 у період часу з 15 год. 00 хв. до 16 год. 54 хв. на власному ноутбуці марки "ASUS" склала завідомо неправдивий офіційний документ, а саме - рішення сесії Михайлівської сільської ради № 76 від 07.06.2016 року, вказавши у ньому завідомо неправдиві відомості шляхом зміни (збільшення) площі земельної ділянки, на яку ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для ведення садівництва та для ведення особистого селянського господарства з 1,38 га на 2,37 га.
Після цього, 11.07.2016, приблизно 16 год. 54 хв. ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, засвідчила власним підписом та гербовою печаткою Михайлівської сільської ради рішення шостої сесії Михайлівської сільської ради сьомого скликання № 76 від 07.06.2016 року "Про надання ОСОБА_2 згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для ведення садівництва та для ведення особистого селянського господарства", у яке попередньо внесла зміни щодо площі земельної ділянки з 1,38 га на 2,37 га та яке видала онуку ОСОБА_2 - ОСОБА_4
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 04 грудня 2018 року вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2018 року стосовно ОСОБА_1 залишено без змін.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Михайловський Р.В., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок та ухвалу апеляційного суду скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Зокрема, захисник стверджує, що суб`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, характеризується тільки прямим умислом, при якому службова особа усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, які вносяться нею до офіційних документів, втім під час досудового розслідування та розгляду справи в суді наявність прямого умислу у діях ОСОБА_1 не було доведено, отже в її діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 366 КК.
Крім того, захисник зазначає про порушення засад безпосередності дослідження доказів, оскільки апеляційний суд необґрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання про повторне дослідження доказів, у зв`язку з чим допустив порушення права на захист ОСОБА_1 . Також, вказує на порушення апеляційним судом вимог ст. ст. 370, 419 КПК.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджена ОСОБА_1 підтримала касаційну скаргу захисника Михайловського Р.В. у повному обсязі та просила її задовольнити.
Захисник Якімлюк Н.О. також підтримала касаційну скаргу захисника Михайловського Р.В. у повному обсязі та просила її задовольнити.
Прокурор заперечив щодо задоволення касаційної скарги захисника, просив залишити її без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_1 без зміни, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідача, думку прокурора, пояснення засудженої та її захисника, перевіривши матеріали цього провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК.
Викладені у вироку суду першої інстанції висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, ґрунтуються на сукупності зібраних у провадженні доказів, які у повному обсязі досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду провадження, є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи касаційної скарги захисника про те, що у діях ОСОБА_1 не було встановлено прямого умислу, отже відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 366 КК, є необґрунтованими.
Так, з суб`єктивної сторони злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК, може бути вчинено лише з прямим умислом, тобто, службова особа завідомо усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, які вносяться нею до офіційних документів.