ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2019 року
м. Київ
Справа №564/1193/17
Провадження № 51-8614км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Матієк Т. В., Яковлєвої С. В.,
за участю
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
прокурора Сингаївської А. О.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Остапенка В. С.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Остапенка В. С. на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 27 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 04 червня 2018 року в кримінальному провадженні №12017180150000132 по обвинуваченню
ОСОБА_1 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Костопіль Рівненської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 27 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, ОСОБА_1 01 березня 2017 року близько 19 год, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння в житловому будинку АДРЕСА_2, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, в ході словесної суперечки, вчинив умисне вбивство шляхом нанесення ОСОБА_2 із значною силою правою рукою одного удару ножем в область лівої половини грудної клітки, ушкодивши верхню долю лівої легені, що призвело до смерті останнього.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 04 червня 2018 року зазначений вирок місцевого суду змінено. Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. В решті вирок місцевого суду залишений без зміни.
Вимоги касаційних скарг і доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник засудженого порушує питання про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції невірно наведена частина показань засудженого, залишено без уваги неправомірну поведінку потерпілого, не надано оцінки показанням ряду свідків, зокрема, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ін., та залишено без уваги суперечності, що містяться у показаннях свідка ОСОБА_5 . Зазначається, що будь-яких доказів того, що у ОСОБА_1 був умисел на вбивство потерпілого, матеріали провадження не містять і судом не встановлено наявність такого умислу. Вказується, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 118 КК України, оскільки останній захищався від неправомірних дій потерпілого. Крім того, вказується, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводи апеляційних скарг ОСОБА_1 та його захисника.
Позиції учасників судового провадження
У запереченнях на касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 та її представника зазначається про законність та обґрунтованість судових рішень щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та вказується на безпідставність касаційної скарги захисника.
Засуджений ОСОБА_1 та його захисник підтримали касаційну скаргу.
Прокурор не підтримала касаційну скаргу, вважала доводи, наведені у скарзі, безпідставними.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК.
За нормами ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення судове рішення.
Відповідно до положень ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: 1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; 2) застосування закону, який не підлягає застосуванню; 3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; 4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги захисника, дійшов висновку, що задоволенню зазначена скарга не підлягає з таких підстав.
Так, у касаційній скарзі захисник посилається на те, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад злочину, передбаченого ст. 118 КК України, а не ст. 115 КК України, оскільки він захищався від протиправних дій ОСОБА_2 .
Разом з тим, Верховний Суд відкидає зазначені доводи касаційної скарги у зв`язку з їх безпідставністю.