Постанова
Іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 527/849/18-ц
провадження № 61-8849св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представники позивача: ОСОБА_2,
відповідач - приватна агрофірма "Урожай";
представник відповідача - Левицький Вячеслав Ігорович;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області у складі судді
Олефір А. О. від 16 січня 2019 року та постанову Полтавського
апеляційного суду у складі колегії суддів: Бондаревської С. М., Кривчун Т. О., Кузнєцової О. Ю., від 10 квітня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватної агрофірми "Урожай" (далі - ПА "Урожай") про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що 23 жовтня 2014 року між ним та
ПА "Урожай" було укладено договір оренди належної йому праві приватної власності земельної ділянки, площею 4,81 га, яка розташована на території Фрунзівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, строком на п`ять років. Вказував, що ПА "Урожай" не виконує умови вищевказаного договору оренди та не сплачує йому орендну плату, що визначена умовами цього договору.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд: розірвати договір оренди земельної ділянки, укладеного між ним та ПА "Урожай"23 жовтня
2014 року; зобов`язати відповідача негайно передати йому земельну ділянку у стані, придатному для її цільового використання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 16 січня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПА "Урожай" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 517 грн 20 коп.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із безпідставності позовних вимог, оскільки відповідачем належними
та допустимими доказами спростовано факт неналежного виконання ним умов договору оренди та несплати позивачу орендної плати. Також суд першої інстанції стягнув з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, які документально підтвердженні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 16 січня 2019 року
в частині вирішення питання розподілу судових витрат змінено, зменшивши розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 на користь ПА "Урожай", з 13 517 грн
20 коп. до 7 тис. грн.
Апеляційний суд погодився із висновками районного суду про те, що відповідачем було належними та допустимими доказами доведено виплату орендодавцю орендної плати, як у грошовій, так і натуральній формі,
а також факт її отримання позивачем, відповідність розміру платежів
і вартості виданої продукції умовам договору. Разом з тим, апеляційний суд не погодився із висновками районного суду в частині стягнення з позивача витрат, понесених відповідачем на отримання професійної правничої допомоги, оскільки вони не співмірні зі складністю справи, наданими адвокатом обсягом послуг, а тому суд зменшив їх розмір до 7 тис. грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати
й ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали
з Глобинського районного суду Полтавської області. Клопотання
ОСОБА_1 про зупинення виконання судового рішення
задоволено. Зупинено виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 судових витрат до закінчення її перегляду у касаційному порядку.
У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки належним чином не дослідили його доводи про те, що відповідачем не надано належних й допустимих доказів виплати йому орендної плати відповідно до умов спірного договору, а також із наданих ним документів неможливо встановити, чи відповідає розмір орендної плати в натуральній формі узгодженому розміру орендної плати, що встановлений у договорі оренди. Крім того, суди не звернули уваги на те, що у документах про виплату орендної плати, наданих відповідачем, у графі "отримав" містяться не його підписи, а інших осіб, які відрізняються один від одного. У звʼязку з цим проведення судово-почеркознавчої експертизи не було необхідності, так як із документів про виплату орендної плати очевидно вбачається, що підписи у них йому не належать. При цьому він у 2014 році виїхав на постійне місце проживання до іншої місцевості, де фактично проживає по цей час, що не спростовано відповідачем, відтак, він не міг не тільки підписувати якісь документи, а й взагалі отримувати продукцію від відповідача, оскільки не займається сільським господарством та працює водієм-далекобійником, здебільшого за кордоном.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.