Постанова
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 368/351/18-ц
провадження № 61-39711св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С.,
Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області,
відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий інститут селекції",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 26 березня 2018року у складі судді Кириченко В. І. та постанову Апеляційного суду Київської області від 05 червня 2018 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Кулішенко Ю. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2018 року заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий інститут селекції" (далі - ТОВ "Всеукраїнський науковий інститут селекції"), третя особа - ОСОБА_2, у якому просив: визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 23,1 га для ведення селянського (фермерського) господарства на території Мирівської сільської ради Кагарлицького району Київської області (далі - Мирівська сільрада), який зареєстрований 30 грудня 1992 року в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 35 за ОСОБА_2 ; скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мартиненка Віктора Олександровича (далі - приватний нотаріус) від 26 січня 2016 року № 27940320 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 23,1 га для ведення селянського (фермерського) господарства Парій Ю. О.; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222285600:03:302:0001 від 20 квітня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ "Всеукраїнський науковий інститут селекції", скасувати його державну реєстрацію; витребувати на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області із власності ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 3222285600:03:302:0001 площею 23,1 га, вартістю 605 083,00 грн, що знаходиться на території Мирівської сільради.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 26 березня 2018 року відкрито провадження у справі.
Суд першої інстанції вважав, що позовна заява відповідає вимогам статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Постановою Апеляційного суду Київської області від 05 червня 2018 року ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 26 березня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спір виник щодо земельної ділянки, яка розташована на території Мирівської сільради, тому справа підсудна саме Кагарлицькому районному суду Київської області.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи
У липні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 26 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 05 червня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, щодо визначення правильної територіальної і предметної підсудності та неналежних повноважень прокуратури, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що прокурором не зазначено у позові, а матеріали справи не містять ні звернення ГУ Держгеокадастру у Київській області до Кагарлицької місцевої прокуратури у встановленому порядку, ні будь-яких інших даних щодо потреби у захисті прав зазначеного органу та доказів того, що ГУ Держгеокадастру у Київській області не має змоги самостійно здійснювати представництво своїх інтересів. Також ОСОБА_1 зазначала, що обоє відповідачів проживають у Голосіївському районі міста Києва, а тому вказана справа територіально має розглядатися у відповідному суді м. Києва. Крім того, відповідач вказувала, що у позові ставиться питання щодо визнання недійсним державного акта, договору оренди, скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки, тобто заявлені вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства - цивільного та адміністративного.
У жовтні 2018 року заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що позивачем у позовній заяві прямо вказано на порушення інтересів держави у зв`язку з тим, що із земель державної власності незаконно вибула земельна ділянка розміром 23,1 га, а Головне управління Держгеокадастру у Київській області, як спеціально уповноважений орган виконавчої влади на розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення, на захист порушених прав держави до суду не звертався, тому у прокурора виникло право на звернення до суду у зв`язку з бездіяльністю вказаного державного органу.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 29 травня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2019 року вказану справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у порядку письмового провадження).
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року справу повернуто на розгляд до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Повертаючи справу на розгляд Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, Велика Палата Верховного Суду виходила із того, що положеннями процесуального законодавства не передбачено права на оскарження ухвал про відкриття провадження у справі з підстав порушення правил підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції).
Такі ухвали можуть бути оскаржені разом із оскарженням рішення суду.
У ЦПК України розмежовано поняття підсудності та юрисдикції, а саме: цивільна юрисдикція або юрисдикція загальних судів визначає загальну компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ та коло справ, які суди мають право розглядати і вирішувати у порядку цивільного судочинства, тоді як правила підсудності розмежовують підсудність справ судам одного виду юрисдикції - цивільної - за територіальною ознакою.
Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду 12 грудня 2018 року та 14 січня 2019 року під час перевірки дотримання порядку передачі їй на розгляд Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду справи № 523/5169/18 (провадження № 14-518цс18) та справи № 520/6036/18 (провадження № 14-650цс18) відповідно.
Оскільки ОСОБА_1 оскаржує у касаційному порядку ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 26 березня 2018 року про відкриття провадження у справі та постанову Апеляційного суду Київської області від 05 червня 2018 року за наслідками перегляду зазначеної ухвали з підстав порушення судами правил предметної та суб`єктної юрисдикції, що не передбачено статтями 353 та 389 ЦПК України, то справа підлягає поверненню до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для перегляду в касаційному порядку ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 26 березня 2018 року та постанови Апеляційного суду Київської області від 05 червня 2018 року з підстав порушення судами правил територіальної підсудності, оскільки частиною шостою статті 403 ЦПК України не передбачено повноважень Великої Палати Верховного Суду переглядати справу у зв`язку з посиланням на порушення судами правил територіальної підсудності.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.