Постанова
Іменем України
28 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 686/8768/18
провадження № 61-18887св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, у складі судді Мазурок О. В., від 11 березня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В., від 17 вересня 2019 року.
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 02 серпня 2016 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання (догляду), про що державним нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори Шевцовою І. А. було зроблено реєстраційний запис № 1-1278. Наслідком укладення договору стала державна реєстрація за відповідачкою права власності на її квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно із зазначеним договором позивачем передано у власність відповідача двокімнатну квартиру за вказаною адресою, взамін чого остання зобов`язувалася забезпечити її утриманням та доглядом довічно. Крім того, відповідач мала сплачувати їй щомісячно матеріальне забезпечення у сумі 200 грн, вказана сума повинна була сплачуватися їй не пізніше 29 числа кожного місяця. Однак, у порушення укладеного договору відповідач не виконувала взятих на себе зобов`язань. На її прохання щодо необхідного догляду за нею відповідач не реагувала. З вересня 2016 року по січень 2018 року жодного разу не сплатила їй щомісячне матеріальне забезпечення у сумі 200 гривень.
Із урахуванням зазначеного, позивач просила позов задовольнити, розірвати договір довічного утримання, укладений між нею та ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2019 року позов задоволено. Розірвано договір довічного утримання (догляду), який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 02 серпня 2016 року, зареєстрований в реєстрі державним нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори Шевцовою І. А., реєстраційний запис № 1-1278. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у період часу з 02 серпня 2016 року, часу укладення договору довічного утримання, і по 14 червня 2017 року, соціальний працівник ОСОБА_3 продовжувала надавати ОСОБА_1 соціальні послуги, що свідчить про те, що ОСОБА_2 не виконувала взятих на себе зобов`язань відповідно до договору довічного утримання від 02 серпня 2016 року. Суду не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ОСОБА_2 умов договору довічного утримання, який укладений з ОСОБА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2019 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що з часу укладення договору довічного утримання і до 14 червня 2017 року відповідач не виконувала свої зобов`язання за договором довічного утримання, оскільки в цей період соціальні послуги продовжувала надавати позивачу працівник Хмельницького територіального центру соціального обслуговування. Відповідач не надала суду жодних доказів на підтвердження виконання нею зобов`язань щодо прибирання приміщення та миття вікон у квартирі з визначеною періодичністю, як і доказів сплати щомісячного грошового утримання у сумі 200 грн на користь ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди необ`єктивно та упереджено оцінили зібрані у справі докази, неправильно застосували положення частини першої статті 755 ЦК України. Відповідач вказує, що з моменту укладення договору довічного утримання вона належним чином виконувала взяті на себе зобов`язання, визначені оспореним договором. Судами не надано належної оцінки показанням свідків. Вона надала належні докази виконання своїх зобов`язань по договору довічного утримання, вона своєчасно сплачувала позивачу 200 грн, постійно забезпечувала її продуктами харчування, необхідними медикаментами.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 , 1925 року народження, з 25 січня 2008 року по 14 червня 2017 року перебувала на обліку в територіальному центрі соціального обслуговування та отримувала соціальні послуги догляду вдома, як частково нездатна до самообслуговування одинока особа похилого віку.
02 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання (догляду), посвідчений нотаріально державним нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори Шевцовою І. А., реєстраційний запис № 1-1278.
Згідно з пунктом 4 зазначеного договору ОСОБА_2 зобов`язалася довічно утримувати ОСОБА_1, забезпечувати її харчуванням, одягом, медикаментами, необхідною допомогою і зберігати в її безоплатному довічному користуванні квартиру, в тому числі здійснювати закупки, доставки продуктів з магазину та ринку, закупки, доставки медикаментів, прибирання приміщення (щотижневе), миття вікон (два рази в рік), зміну постільної білизни, прання її, придбання дрібних речей, приготування їжі, купання, відвідування хворої в лікарні, надання послуг по оплаті комунальних платежів за рахунок відчужувача, виклик лікаря додому, супровід в поліклініку, лікарню.
Відповідно до пункту 5 договору за згодою сторін грошова оцінка матеріального забезпечення, яке сплачується відчужувачеві набувачем, складає 200 грн на місяць. Вказана сума повинна сплачуватись набувачем не пізніше 29 числа кожного місяця. Набувач зобов`язується безкоштовно забезпечувати відчужувача житлом у квартирі, яка їй передана за цим договором, довічно. Для проживання відчужувачем надається вся квартира, яка є предметом договору. Набувач зобов`язана у разі смерті відчужувача поховати її.