Постанова
Іменем України
11 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 133/158/16-ц
провадження № 61-21693сво18
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Синельникова Є. В.,
суддів: Висоцької В. С., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Сімоненко В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - фермерське господарство "Агродвір "Бродецьке",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу фермерського господарство "Агродвір "Бродецьке" на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, у складі судді Сороки Д. В., від 29 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області, у складі колегії суддів: Стадника І. М., Іващука В. А., Войтка Ю. Б., від 13 грудня 2016 року.
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до фермерського господарства "Агродвір "Бродецьке" (далі - ФГ "Агродвір "Бродецьке") про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,07 гектара, яка розташована на території Поличинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області. Право власності на вказану земельну ділянку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ВН, виданим Козятинською районною держадміністрацією 26 березня 2003 року.
Зазначала, що 20 січня 2010 року вона уклала договір оренди землі з ФГ "Агродвір "Бродецьке" строком на вісім років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний договір оренди зареєстрований 07 листопада 2011 року у Козятинському районному відділі центру ДЗК за № 0521400040012342.
Стверджувала, що з 2013 року відповідач не використовував орендовану земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва та фактично передав право користування зазначеною земельною ділянкою без її згоди іншим юридичним особам, з якими вона договірних відносин не має.
У 2014-2015 роках вона та інші жителі с. Поличинці фіксували, як їх земельні ділянки, передані в оренду, обробляли, засівали та збирали урожай сільськогосподарською технікою з нанесеним логотипом "КУСТО АГРО", що підтверджується зробленими нею в 2015 році фотокартками вказаної сільськогосподарської техніки в с. Поличинці Козятинського району та під час обробітку земельних паїв жителів с. Поличинці.
За оренду земельної ділянки в 2015 році орендна плата орендодавцю не була виплачена, хоча відповідно до пункту 11 договору оренди землі орендна плата вноситься з 01 серпня до 31 грудня поточного року.
Позивач стверджувала, що орендовану земельну ділянку (пай) площею 3,07 гектара орендар фактично передав у користування сторонній особі без її на те згоди, тобто відбулася прихована суборенда земельної ділянки. При цьому зміна умов договору оренди в письмовій формі за взаємною згодою сторін не проводилася.
На думку позивача, відповідачем порушено вимоги статті 8 Закону України "Про оренду землі", статті 93 Земельного кодексу України, що є істотним порушенням умов договору землі. Передачею земельної ділянки у фактичну оренду іншій особі були порушені права позивача на розпорядження своєю власністю на власний розсуд.
Із урахуванням зазначеного ОСОБА_1 просила позов задовольнити, розірвати договір оренди земельної ділянки від 20 січня 2010 року, укладений між нею та ФГ "Агродвір "Бродецьке", щодо земельної ділянки площею 3,39 га, кадастровий номер 0521486400:03:004:0126, зареєстрований 07 листопада 2011 року у відділі Держкомзему у Козятинському районі за № 0521400040012366 та зобов`язати відповідача передати позивачу вказану земельну ділянку у стані, придатному для її цільового використання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договір оренди землі від 20 січня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ "Агродвір "Бродецьке", про оренду земельної ділянки площею 3,39 га, кадастровий номер 0521486400:03:004:0126, зареєстрований 07 листопада 2011 року у відділі Держкомзему у Козятинському районі Вінницької області за № 0521400040012366, та зобов`язано негайно передати позивачу вказану земельну ділянку в стані, придатному для її цільового використання. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ФГ "Агродвір "Бродецьке" порушило умови договору оренди землі та норми Закону України "Про оренду землі", без погодження з орендодавцем передало належну позивачу земельну ділянку у користування третьої особи -товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагротех" (далі - ТОВ "Сервісагротех").
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 13 грудня 2016 року апеляційну скаргу ФГ "Агродвір "Бродецьке" відхилено, а рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що міськрайонний суд дійшов правильного висновку про розірвання договору оренди землі, оскільки ФГ "Агродвір "Бродецьке" господарської діяльності із цільового використання орендованої земельної ділянки не здійснювало, земельна ділянка оброблялась іншим підприємством, орендар самоусунувся від виконання умов договору та статей 5, 8, 13, 21 і 25 Закону України "Про оренду землі" щодо безпосереднього використання спірної земельної ділянки та внесення за неї орендної плати, що в силу статті 32 цього Закону є підставою для розірвання договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У січні 2017 року ФГ "Агродвір "Бродецьке"подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13 грудня 2016 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що ФГ "Агродвір "Бродецьке", не маючи можливості придбати сільськогосподарську техніку, уклало договір про надання послуг з обробітку землі з ТОВ "Сервісагротех", що не суперечить положенням чинного законодавства. Укладення такого договору не є передачею права користування земельними ділянками у розумінні статті 8 Закону України "Про оренду землі" та частини шостої статті 93 ЗК України. Судами не надано належної оцінки доказам, які підтверджують користування саме ФГ "Агродвір "Бродецьке" спірною земельною ділянкою, про що, зокрема, свідчить статистична звітність. Судами також неправильно застосовано положення статті 32 Закону України "Про оренду землі".
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи з Козятинського міськрайонного суду Вінницької області.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року справу за позовом ОСОБА_1 до ФГ "Агродвір "Бродецьке" про розірвання договору оренди земельної ділянки призначено до судового розгляду.
Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України), що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року касаційна скарга разом із матеріалами цивільної справи надійшла до Верховного Суду.
27 березня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року вищевказану справу прийнято до розгляду, призначено розгляд справи Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу на надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,07 га, що розташована на території Поличинецької сільської ради, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку.
20 січня 2010 року між ОСОБА_1 та ФГ "Агродвір "Бродецьке" був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 8 років, який 07 листопада 2011 року зареєстровано у відділі Держкомзему у Козятинському районі Вінницької області за № 0521400040012366.
Відповідно до пунктів 1, 9 укладеного між сторонами договору оренди ФГ "Агродвір "Бродецьке" прийняло від позивача земельну ділянку у строкове платне користування.
Відповідно до пункту 15 договору оренди землі земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Умовами договору оренди землі від 20 січня 2010 року не передбачено право орендаря на передачу земельної ділянки в суборенду.
Звертаючись до суду із цим позовом, позивач посилалася на те, що починаючи з 2013 року ФГ "Агродвір "Бродецьке" не використовувало належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та передало право користування зазначеною ділянкою іншим особам (суборенда), що суперечить умовам договору.
Відповідно до довідки управління статистики у Козятинському районі від 22 вересня 2015 року № 01-15/2 ФГ "Агродвір "Бродецьке" останній раз подавало звітність за формою 4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур" у 2013 році, за формою 29-сг "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів ягід та винограду" у 2013 році, фінансова звітність останній раз подавалась станом на 31 грудня 2012 року (а. с. 19).
Згідно з довідками Бродецької селищної ради Козятинського району Вінницької області та Поличинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області від 12 листопада 2015 року ФГ "Агродвір "Бродецьке" за місцем своєї реєстрації та за місцем розташування земельних ділянок будь-якої матеріально-виробничої бази не має (а. с. 15-16).
Відповідно до інформації, наданої управлінням ДАІ УМВС України у Вінницькій області 25 вересня 2015 року за ФГ "Агродвір "Бродецьке" на території Вінницької області будь-які транспортні засоби не зареєстровані (а. с. 18).
Відповідно до листа начальника Головного управління регіональної статистики від 09 серпня 2016 року ФГ "Агродвір "Бродецьке" подавало звіти в органи державної статистики у: 2013 році за формами: ф. № 1-м (річна), ф. № 2-м (річна); ф. № 4-мтп (місячна) за квітень; ф. № 29-сг (річна); ф. № 4-сг (річна); ф. № 21-заг (річна), (місячна); ф. № 37-сг (місячна). У 2014 році - не звітувало. У 2015 році звітність подавалась в електронному вигляді за формами: ф. № 1-м (річна), ф. № 2-м (річна); ф. № 29-сг (річна); ф. № 21-заг (річна); ф. № 37-сг (місячна) (а. с. 84).
20 березня 2015 року ФГ "Агродвір "Бродецьке" уклало договір про надання послуг із ТОВ "Сервісагротех"(а. с. 50).
Пунктом 1.1 вказаного договору сторони погодили, що в порядку і на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надати послуги з обробітку земель, догляду за посівами, збирання врожаю тощо.
Термін дії договору сторони погодили до 31 грудня 2015 року (пункт 6.2).
Вартість наданих послуг, згідно акту виконання робіт (надання послуг) № 125 від 31 жовтня 2015 року, склала 225 860, 00 грн (а. с. 51).
Докази перерахування вказаних коштів замовником послуг на користь виконавця матеріали справи не містять.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.