ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2019 року
м. Київ
справа №0640/4134/18
адміністративне провадження №К/9901/23480/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 (судді - Матохнюк Д.Б., Боровицький О.А., Шидловський В.Б.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У серпні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - ГУ ДФС у Житомирській області, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.05.2018 №0026328-5413-0615 про визначення грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 52ʼ 544,00 грн.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 адміністративний позов задоволено.
Відповідач оскаржив це рішення, подавши апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 23.04.2019 повернув з тих підстав, що відповідач не виконав ухвалу від 01.02.2019 щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
14.06.2019 відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою, одночасно заявивши клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, в якому, обґрунтовуючи довід про наявність підстав для його задоволення, вказав, що строк пропущений з поважних причин, а саме: через відсутність належного бюджетного фінансування його витрат як бюджетної установи у нього не було можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в період часу з 27.01.2019 по 30.05.2019; звернення з апеляційною скаргою стало можливим тільки 14.06.2019, коли ГУ ДФС у Житомирській області, яке не є розпорядником коштів, отримало платіжне доручення з підтвердженням сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Згідно з ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 у задоволенні клопотання ГУ ДФС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відмовлено, а іншою ухвалою від 16.07.2019 - відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала апеляційного суду вмотивована тим, що наведені у клопотанні доводи відповідача щодо його права на повторне звернення з апеляційною скаргою після повернення поданої в установлений законом строк апеляційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, так само як фінансова неспроможність сплатити судовий збір не є поважною причиною для поновлення вказаного процесуального строку суб`єкту владних повноважень.
ГУ ДФС у Житомирській області подало касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права обґрунтовані ГУ ДФС у Житомирській області посиланням на те, що апеляційним судом в порушення приписів статей 296, 300 Кодексу адміністративного судочинства України не надано належної оцінки підставам, вказаним в клопотанні відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві на скаргу, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив обґрунтованість доводів, наведених в касаційній скарзі, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, у тому числі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.