ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2019 року
Київ
справа №766/6227/16-а
адміністративне провадження №К/9901/23970/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 766/6227/16-а
за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону №1 Управління Патрульної поліції в м.Миколаєві ДПП лейтенанта поліції Коваля Андрія Вікторовича, Управління Патрульної поліції у м.Миколаєві Департаменту патрульної поліції України про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
за касаційною скаргою інспектора роти №4 батальйону №1 Управління Патрульної поліції в м.Миколаєві ДПП лейтенанта поліції Коваля Андрія Вікторовича
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючий суддя Градовського Ю.М., судді: Кравченка К.В., Лук`янчук О.В.,
УСТАНОВИВ:
Суть спору.
У липні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області із позовом до інспектора роти №4 батальйону №1 Управління Патрульної поліції в м.Миколаєві ДПП лейтенанта поліції Коваля Андрія Вікторовича (далі - відповідач 1, Коваль А.В.), Управління Патрульної поліції у м.Миколаєві Департаменту патрульної поліції України (далі - відповідач 2) про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просив:
визнати протиправною та скасувати постанову ПС2 № 558877 про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн, що була складена 23 червня 2016 року інспектором роти № 4 батальйону № 1 Управління Патрульної поліції в м.Миколаєві ДПП лейтенанта поліції Коваль А.В.
Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що правопорушення він не скоював, справа розглянута з порушенням вимог КУпАП на місці зупинки транспортного засобу, без можливості скористуватися правовою допомогою, та за відсутності доказів вчинення правопорушення.
Вважаючи, що зазначена постанова прийнята з порушенням норм чинного законодавства, позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанції.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 5 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року, адміністративний позов задоволено.
Постанову серії ПС2 №558877 від 23 червня 2016 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн визнано протиправною та скасовано.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції.
09 березня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга інспектора роти №4 батальйону №1 Управління Патрульної поліції в м.Миколаєві ДПП лейтенанта поліції Коваля Андрія Вікторовича на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року, де просив скасувати оскаржувані судові рішення з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування касаційної скарги вказує, що оскаржувана постанова в справі про адміністративне правопорушення складена правомірно, оскільки відповідач 1 діяв відповідно до норм КУпАП. Так, позивач не зупинившись перед дорожнім знаком 5.62 проігнорував вимоги ПДР України. Детально описуючи запис відео регістратора, зазначає, що позивач проїхав перехрестя вулиці Садова та проспекту Центральний на дозвільний сигнал світлофорного об`єкту (не миготливий), але не зупинив свій транспортний засіб на проспекту Центральному на забороняючий рух по вказаному проспекту сигнал світлофору та знак 5.62. Зазначає, що постанова складається на місці вчинення правопорушення, а протокол у таких випадках не складається. Крім того, характер вчиненого правопорушення, особа порушника та ступень його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність не враховуються при накладенні стягнення за порушення правил в сфері забезпечення дорожнього руху.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою інспектора роти №4 батальйону №1 Управління Патрульної поліції в м.Миколаєві ДПП лейтенанта поліції Коваля Андрія Вікторовича на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).
Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України матеріали касаційної скарги передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
16 лютого 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Шарапа В.М., судді Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року №705/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Шарапи В.М. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
28 листопада 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. прийнято до провадження справу за касаційною скаргою інспектора роти №4 батальйону №1 Управління Патрульної поліції в м.Миколаєві ДПП лейтенанта поліції Коваля Андрія Вікторовича, закінчено підготовчі дії у справі та призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи.
22 травня 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, де вказував, що не вчиняв правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП, а саме проїзд на забороняючий сигнал світлофора (червоний), що передбачено пунктом 8.7.3. "е" ПДР України. Зауважує, що відеозапис, який надано відповідачем-1 у якості доказу вчинення позивачем правопорушення не відповідає даті і часу, які вказані в оскаржуваній постанові.
Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом FORD FOCUS номерний знак НОМЕР_1 23 червня 2016 року о 23 год 30 хв у м.Миколаїв на перехресті проспекту Центральний та вулиці Садовій проїхав перехрестя проспекту Центрального та вулиці Садової на заборонний сигнал світлофору (червоний), чим порушив п.8.7.3. "е" ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП.
У зв`язку із викладеним, відповідачем 1 на місці було складено постанову серії ПС2 №558877 від 23 червня 2016 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведеним конституційним положенням кореспондує частина 1 статті 8 Закону "Про Національну поліцію" України від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП установлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР).
Згідно з частиною 2 статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до пункту 8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Підпункт "е" пункту 8.7.3 ПДР передбачає, що червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Положеннями пункту 8.10 ПДР установлено, що у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.