Постанова
Іменем України
25 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 758/9490/17
провадження № 61-46618св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Київхліб",
представник відповідача -Симбірцев Євген Вікторович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва, у складі судді Ларіонової Н. М.,
від 24 квітня 2018 року, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року, постанову Апеляційного суду міста Києва, у складі колегії суддів: Прокопчук Н. О., Саліхова В. В., Семенюк Т. А., від 20 вересня 2018 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
публічного акціонерного товариства "Київхліб" (далі - ПАТ "Київхліб") про встановлення факту порушення роботодавцем законодавства про працю та стягнення невиплаченої заробітної плати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 11 вересня 2014 року він працював у відповідача спочатку на посаді укладальника хлібобулочних виробів третього розряду цеху № 4, а з 06 березння 2017 року - пекарем третього розряду цеху № 1. 18 квітня 2017 року його було звільнено за власникм бажанням на підставі статті 38 КЗпП України. Вказував, що його звільнення було вимушеним та здійснено з поважних причин у зв`язку із відмовою відповідача в укладенні з ним трудового договору в письмовій формі. Стверджує, що посада, на якій він працював (пекар), передбачає умови підвищеного ризику для здоров`я, а тому відповідач зобов`язаний був укласти з ним трудовий договір в письмовій формі. Вважає, що він має право на отримання вихідної допомоги відповідно до статті 44 КЗпП України у розмірі тримісячної середньої заробітної плати, що становить 14 331,24 грн і є складовою частиною заробітної плати, оскільки його звільнення відбулось з поважних причин, внаслідок порушень трудового законодавства, умов укладеного з ним 11 вересня 2014 року трудового договору та усної трудової угоди при переведенні.
Посилаючись на зазначені обставини, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд визнати факт порушення відповідачем законодавства про працю щодо обов`язку укласти з ним у письмовій формі трудовий договір відносно роботи пекарем третього розряду цеху № 1 ПАТ "Київхліб" та стягнути з відповідача на його користь частину невиплаченої заробітної плати у розмірі 14 331,21 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 24 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що трудовий договір між сторонами у справі був оформлений відповідним наказом, а тому порушень норм чинного трудового законодавства з боку відповідача щодо позивача при оформленні трудових відносин між ними допущено не було. Звільнення позивача з роботи відбулося на підставі поданої ним заяви, з підстави вказаної саме ним. При звільненні з позивачем проведено повний розрахунок. Порушення трудових прав позивача не встановлено, а відтак відсутні підстави для стягнення вихідної допомоги згідно зі статтею 44 КЗпП України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Подільського районного суду міста Києва від 24 квітня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що звільнення позивача з роботи за власним бажанням відбулося із дотриманням трудового законодавства, порушень його трудових прав не відбулося. Прийняття на роботу за переведенням на іншу посаду оформлено відповідними наказами, зі змістом яких позивач був ознайомлений під підпис, ніяких зауважень при цьому ним не висловлено. Заробітна плата виплачувалася позивачу у відповідності до вимог трудового законодавства та колективного договору, що спростовує його твердження про порушення роботодавцем трудових прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка їх подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування у відповідача доказів. Позов було пред`явлено у зв`язку із систематичним порушенням відповідачем законодавства про працю, а саме: тривалість перерви у роботі була меншою, ніж передбачено статтею 59 КЗпП України, заробітна плата виплачувалась з затримкою, керівник підприємства відмовився укласти із позивачем трудовий договір у письмовій формі. Крім того, ПАТ "Київхліб" не виплатило належну заявнику заробітну плату, точну суму якої позивач не може визначити. Вважав, що має право на виплату вихідної допомоги, оскільки його звільнення відбулось у зв`язку з порушенням роботодавцем його трудових прав.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Київхліб", яке у подальшому змінило назву на приватне акціонерне товариство "Київхліб", просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
27 листопада 2018 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з наказом голови правління ПАТ "Київхліб" від 10 вересня 2014 року № 840-п ОСОБА_1 був прийнятий на роботу укладальником хлібобулочних виробів третього розряду бригади № 69 лінії № 75 цеху № 4 виробничого департаменту ПАТ "Київхліб" з 11 вересня 2014 року.
Наказом голови правління ПАТ "Київхліб" від 23 лютого 2017 року № 359-п позивач був переведений за його згодою пекарем третього розряду бригади № 08 лінії № 13 пекарні № 1 цеху № 1 виробничого департаменту
ПАТ "Київхліб" з 07 березня 2017 року.
18 квітня ОСОБА_1 подав заяву на ім`я голови правління
ПАТ "Київхліб" про звільнення його з роботи з 18 квітня 2017 року за власним бажанням.
Наказом голови правління ПАТ "Київхліб" від 18 квітня 2017 року № 738-п позивач був звільнений з роботи з 18 квітня 2017 року на підставі
статті 38 КЗпП України згідно з поданою ним заявою.
Платіжним дорученням від 18 квітня 2017 року № 17483598 усі належні позивачу при звільненні платежі були перераховані на його картковий рахунок.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.