ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2019 року
Київ
справа №822/112/18
адміністративне провадження №К/9901/50416/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Калашнікової О.В.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №822/112/18
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2502 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року (прийняте у складі головуючого судді - Лабань Г.В.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Гонтарука В.М., суддів: Граб Л.С., Білої Л.М.)
І. Суть спору
1. В січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А2502, в якому просив:
1.1. Визнати протиправними дії Військової частини А 2502 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій";
1.2. Зобов`язати Військову частину А 2502 здійснити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) перерахунок грошової допомоги при звільненні з включенням до грошового забезпечення 60% щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" з урахуванням виплаченої суми;
1.3. Зобов`язати Військову частину А 2502 виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) грошову допомогу при звільненні з включенням до грошового забезпечення 60% щомісячної грошової винагороди, яка встановлена військовослужбовцям Збройних Сил України постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" з урахуванням виплачених сум.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
2. Відповідно до витягу з наказу командувача Повітряних Сил ЗС України (по особовому складу) від 30 жовтня 2017 року №441 ОСОБА_1 звільнено у запас, відповідно до частини 6 статті 26, з урахуванням вимог частини 8 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
2.1. Згідно з витягом з наказу командира Військової частини А 2502 (по стройовій частині) № 118 від 15 листопада 2017 року ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військового комісаріату та усіх видів забезпечення та визначено виплатити йому одноразову грошову допомогу при звільненні відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 30 календарних повних років.
2.2. При нарахуванні грошової допомоги при звільненні були враховані наступні види грошового забезпечення: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) відсоткова надбавка за вислугу років; 4) надбавка за виконання особливо важливих завдань; 5) надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці; 6) премія, що підтверджується довідкою розрахунку військової частини А 2502 №202 від 08 вересня 2017 року.
2.3. Щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена наказом Міністра оборони України від 24 жовтня 2016 року №550 (до нього наказ МОУ від 15.11.2010 №595), до розрахунку грошової допомоги при звільненні не включалась.
2.4. Позивач, вважаючи такі дії Військової частини А2502 неправомірними, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
3.1. Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №889, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
IV. Касаційне оскарження
4. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.
5. В обґрунтування касаційної скарги вказує на помилковість та такими що порушують норми матеріального права посилання судів першої та апеляційної інстанції на пункт 8 Наказу Міністра оборони України від 24 жовтня 2010 року №550 та пункт 38.6 Інструкції №260, згідно з якими щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі 60% не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
6. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу посилається на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм процесуального права, на підставі повно та всебічно з`ясованих обставинах справи, а тому не підлягають скасуванню.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
7. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"; далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
9. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі - Закон № 2232-XII).
10. Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
11. Згідно зі статтею 40 Закону №2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
12. Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом №2011-XII.
13. Частиною першою статті 9 Закону №2011-XII обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
14. Частиною другою статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
15. Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07 листопада 2007 року №1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
16. Згідно з частиною другою статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.