ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2019 року
Київ
справа №668/722/15-а
адміністративне провадження №К/9901/62355/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 668/722/15-а
за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Херсонської міської ради, Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування акту ненормативного характеру, поновлення на публічній службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 травня 2018 року (головуючий суддя: Гаврилов Д.В.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року (колегія суддів: головуючий суддя: Ступакова І.Г., судді: Бітов А.І., Лук`янчук О.В.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Херсонської міської ради, Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича, третя особа - ОСОБА_2, в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати розпорядження Херсонського міського голови Миколаєнка В.В. №1017-к від 22 грудня 2014 року "Про звільнення ОСОБА_1 ";
1.2. зобов`язати Херсонського міського голову видати розпорядження про прийняття ОСОБА_1 на посаду керівника, шляхом переведення з 01 січня 2015 року у відповідний відділ Херсонської міської ради, утворений відповідно до рішення Херсонської міської ради №1478 від 12 вересня 2014 року після реорганізації юридичного управління Херсонської міської ради;
1.3. стягнути з виконавчого комітету Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 січня 2015 року по день ухвалення судом рішення про задоволення позову з урахуванням середнього заробітку на період працевлаштування.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що розпорядженням Херсонського міського голови Миколаєнка В.В. №1017-к від 22 грудня 2014 року його незаконно було звільнено з посади начальника юридичного управління Херсонської міської ради на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України - у зв`язку з реорганізацією шляхом перетворення юридичного управління в юридичний відділ Херсонської міської ради. Зокрема, на його думку, відповідач не ознайомив його з переліком усіх вакантних посад за спеціальністю "юрист" у виконавчих органах міської ради, не запропонував йому жодної з вакантних посад в юридичному відділі, не отримав попередню згоду на звільнення виборного органу первинної профспілкової організації.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 25 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 жовтня 2016 року судові рішення судів попередніх інстанцій скасовано, провадження в частині стягнення з виконавчого комітету Херсонської міської ради моральної шкоди закрито, в іншій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 24 травня 2018 року, залишеним без змін, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
5.1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що переведення позивача на іншу посаду могло відбутись не лише в межах відділу, керівником якого він був, а і в межах наявних в виконкомі посад. При цьому, суди врахували, що ОСОБА_1 запропоновано вакантні посади, на зайняття яких останній відповів відмовою з тих причин, що претендував саме на посаду начальника юридичного відділу Херсонської міської ради і не претендував на інші вільні посади цього відділу. У зв`язку з цим, суди не прийняли до уваги доводи позивача відносно того, що відповідач не запропонував йому вакантні посади у новоствореному юридичному відділі Херсонської міської ради.
5.2. Також суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованими доводи позивача про порушення його прав зі сторони профспілкової організації та проведення його звільнення без попередньої згоди профспілкового комітету, зазначивши, що ОСОБА_1 не був членом профспілки, оскільки не звертався з відповідною заявою про вступ до профспілкової організації.
ІІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, що призвело до прийняття неправильного вирішення справи, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
3.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суди не з`ясували того чи мав відповідач можливість перевести його за згодою на іншу роботу, не перевірили пропонування йому відповідачем всіх можливих наявних вакантних посад, в тому числі посад у новоствореному юридичному відділі Херсонської міської ради, на які він міг претендувати, а також не з`ясовано чи проводився відповідачем порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишились на роботі, і тих які підлягали звільненню, не витребувано доказів щодо наявності переваг у таких працівників перед позивачем при вирішення питання про його звільнення у зв`язку зі змінами у організації виробництва (реорганізацією).
4. Відповідачами подано відзив на касаційну скаргу, за змістом якого останні висловили свою незгоду з її вимогами та доводами, а також повідомили свою думку про правильність висновків судів попередніх інстанцій з проханням залишити їх судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Також пояснили, що позивача звільнено на підставі його заяви про звільнення згідно пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Повідомили, що результати аналізу продуктивності праці позивача та ОСОБА_2 свідчать не на користь позивача, також зазначили, що суди попередніх інстанцій при ухваленні рішень досліджували це питання.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
5. Розпорядженням тимчасово виконуючого обов`язки Херсонського міського голови від 27 червня 2013 року №604-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника юридичного управління Херсонської міської ради в порядку переведення з посади спеціаліста І категорії - юрисконсульта Комишанської селищної ради з 01 липня 2013 року.
6. Рішенням Херсонської міської ради №1478 від 12 вересня 2014 року "Про внесення змін до структури і чисельності виконавчих органів Херсонської міської ради" вирішено реорганізувати юридичне управління Херсонської міської ради в юридичний відділ Херсонської міської ради, визначивши його загальну штатну чисельність у кількості 12 одиниць, у складі: сектор претензійно-судової роботи, сектор аналітично-консультаційної роботи.
7. На виконання рішення Херсонської міської ради від 12 вересня 2014 року №1478, розпорядженням міського голови від 02 жовтня 2014 року №744-к попереджено працівників органів Херсонської міської ради про можливе вивільнення 31 грудня 2014 року, у зв`язку із реорганізацією, змінами штатної чисельності та організації роботи, відповідно до пункту частини першої статті 40 КЗпП України, з яким позивач під підпис ознайомлений 03 жовтня 2014 року.
8. Листами від 17 листопада 2014 року №9-828-5/12 Херсонським міським головою Миколаєнком В.В. було запропоновано позивачу зайняти вакантні посади головного спеціаліста сектора з правових питань департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради або адміністратора відділу адміністративних послуг Херсонської міської ради. Позивача проінформовано, що у разі відмови від запропонованих посад трудові відносини з ним будуть припинені за пунктом 1 статті 40 КЗпП України з виплатою згідно зі статтею 44 КЗпП України вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку.
9. Вказані листи отримані ОСОБА_1 19 листопада 2014 року, про що свідчать підписи про отримання на листах та акт від 19 листопада 2014 року.
10. 24 листопада 2014 року до виконавчого органу Херсонської міської ради надійшла заява ОСОБА_1 від 17 листопада 2014 року, в якій останній просив звільнити його із займаної посади начальника юридичного управління Херсонської міської ради згідно пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України з додержанням гарантій та компенсацій, передбачених законодавством.
11. 01 грудня 2014 року за вих. №9-888-5/12 Херсонський міський голова звернувся до профспілкового комітету апарату Херсонської міської ради та її виконавчих органів із поданням, в якому просив дати згоду на звільнення позивача із займаної посади з 31 грудня 2014 року у зв`язку із реорганізацією та скороченням штатів, згідно пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
12. За змістом витягу з протоколу №20 засідання профспілкового комітету апарату Херсонської міської ради та її виконавчих органів від 02 грудня 2014 року, ОСОБА_1 повідомив про те, що не писав заяву щодо прийняття його в члени профспілкової організації апарату Херсонської міської ради та її виконавчих органів і не є членом цієї профспілкової організації. У зв`язку з цим, вирішено інформувати міського голову про даний факт та рекомендувати розглянути питання щодо звільнення ОСОБА_1 з дотриманням норм абзацу 6 частини 1 статті 43-1 КЗпП України без попередньої згоди профспілкового комітету.
13. Розпорядженням Херсонського міського голови №1017-к від 22 грудня 2014 року "Про звільнення ОСОБА_1 " позивача звільнено з посади начальника юридичного управління Херсонської міської ради 31 грудня 2014 року в зв`язку з реорганізацією та скороченням штатів згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Підставою для прийняття вказаного розпорядження зазначено заяву ОСОБА_1, розпорядження міського голови від 02 жовтня 2014 року №774-к "Про попередження про можливе вивільнення працівників", звітність про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці від 29 жовтня 2014 року №12/535, зареєстрована Херсонським міським центром зайнятості 30 жовтня 2014 року за №10695.
14. Розпорядженням Херсонського міського голови від 23 грудня 2014 року №1029-к "Про переведення ОСОБА_2 " третю особу в справі - ОСОБА_2 переведено з посади заступника начальника управління, начальника відділу претензійно-судової роботи юридичного управління Херсонської міської ради на посаду начальника юридичного управління Херсонської міської ради з 01 січня 2015 року.
15. Не погоджуючись зі своїм звільненням з займаної посади, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, який обґрунтовував порушенням відповідачами при його звільненні вимог частини другої статті 40, частини першої статті 42, частини першої статті 43, частин другої, третьої статті 49-2 КЗпП України щодо вивільнення працівника в зв`язку з реорганізацією.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
18. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
19. За приписами статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
20. Частиною шостою статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
22. Частиною другою статті 40 цього ж Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
23. За правилами частин першої-третьої статті 49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
24. Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" при розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.