ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2019 року
Київ
справа №826/13735/15
адміністративне провадження №К/9901/13826/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №826/13735/15
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2015 року, ухвалену в складі: головуючого судді Іщука І.О., суддів Погрібніченка І.М., Шулежка В.П., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року, ухвалену в складі: головуючого судді Бабенка К.А., суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України, відповідач-1), Міністерства юстиції України (далі - відповідач-2), з вимогами:
1.1. визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 квітня 2015 року №718 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України з посади начальника Департаменту Державної автомобільної інспекції на підставі частини третьої статті 1, пункту 8 частини першої статті 3 Закону України "Про очищення влади" та пункту 62 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29 липня 1991 року;
1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України;
1.3. зобов`язати Міністерство юстиції України видалити відомості щодо позивача з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади".
2. Позов мотивований тим, що позивач не підпадає під критерії осіб, щодо яких здійснюється люстрація, адже не працював у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року понад один рік на посадах, перелічених у пункті 8 частини першої статті 3 Закону України "Про очищення влади".
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Із послужного списку позивача суди попередніх інстанцій установили, що позивач у період з 22 березня 2010 року по 18 липня 2011 року працював на посаді заступника начальника Головного управління МВС України в Київській області (наказ МВС України від 22 березня 2010 року №435 о/с), а з 19 липня 2011 року - начальника Управління матеріального забезпечення Головного управління МВС України в Київській області (наказ Головного управління МВС України від 29 липня 2011 року №860), з 24 лютого 2014 року він перебував на посаді начальника Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України (наказ МВС України від 24 лютого 2014 року №132 о/с).
4. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2014 року в справі №826/16237/14 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про зобов`язання вчинити певні дії, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю:
4.1. зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України змінити дату наказу №896 о/с з 19 липня 2011 року на 02 лютого 2011 року стосовно звільнення ОСОБА_1 із посади заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області;
4.2. зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області змінити дату звільнення ОСОБА_1 із посади заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, визначену в наказі від 29 липня 2011 року № 860 о/с, з 19 липня 2011 року на 02 лютого 2011 року.
5. Наказом МВС України від 21 квітня 2015 року №718 о/с позивача було звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України з посади начальника Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України на підставі частини третьої статті 1, пункту 8 частини першої статті 3 Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року №1682-VI та пункту 62 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114.
6. Як установили суди попередніх інстанцій, причиною звільнення позивача слугувало те, що він у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року понад один рік обіймав одну з перелічених у пункті 8 частини першої статті 3 Закону України "Про очищення влади" посад, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація).
7. Не погоджуючися з указаним наказом про звільнення, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
8. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року, адміністративний позов задоволено:
8.1. визнано протиправним і скасовано наказ МВС України від 21 квітня 2015 року №718 о/с у частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України з посади начальника Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади", відповідно до частини третьої статті 1, пункту 8 частини першої статті 3 Закону України "Про очищення влади" та пункту 62 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114;
8.2. поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України з 22 квітня 2015 року;
8.3. зобов`язано Міністерство юстиції України видалити відомості щодо ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади".
9. Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що висновок МВС України про те, що позивач у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року понад один рік обіймав одну з посад, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), є необґрунтованим.
10. Суди попередніх інстанцій зазначили, що з урахуванням постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2014 року в справі №826/16237/14, якою змінено дату звільнення позивача з посади заступника начальника Головного управління МВС України в Київській області, підстав для звільнення позивача відповідно до частини третьої статті 1, пункту 8 частини першої статті 3 Закону України "Про очищення влади" не було.
11. Суди попередніх інстанцій також дійшли висновку про те, що в спірних правовідносинах відомості щодо ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", були внесені незаконно, адже позивач не є особою, на яку поширюються заборони, передбачені вказаним законом.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
12. У касаційній скарзі Міністерство юстиції України, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
13. Касаційну скаргу відповідач-2 мотивує тим, що суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи адміністративний позов, як на підтвердження факту того, що позивач не працював більше року на посадах, щодо яких застосовується люстрація, послалися на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2014 року в справі №826/16237/14, яка на момент постановлення судами попередніх інстанцій відповідних рішень не набрала законної сили.
14. Скаржник також зазначає, що єдиною підставою для вилучення інформації про особу з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", є рішення органу, який проводив перевірку, про скасування її результатів або відповідне рішення суду.
15. Оскільки таких рішень до Міністерства юстиції України не надходило, останнє вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про те, що в спірних правовідносинах були підстави для вилучення з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", інформації про позивача.
16. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
17. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
18. 01 лютого 2019 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
19. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.
20. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 30 травня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
21. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
22. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №?2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
24. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
25. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
26. Пунктом 7-2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) закріплено, що трудовий договір припиняється з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади".
27. Законом України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року №1682-VII (далі - Закон №1682-VII) визначені правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні.
28. Частинами першою та другою статті 1 Закону №1682-VII передбачено, що очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
29. Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їхньому здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_2, на підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.