ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2019 року
Київ
справа №810/4661/17
адміністративне провадження №К/9901/64074/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №810/4661/17
за позовом ОСОБА_1 до Прем`єр-міністра України про зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2018 року, ухвалене в складі головуючого судді Власенкової О.О., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року, прийняту в складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів Файдюка В.В., Чаку Є.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Прем`єр-міністра України з вимогами зобов`язати Прем`єр-міністра України вчинити дії в аспекті здійснення владних повноважень до підрозділу виконавчої гілки влади в напрямку вирішення питання про неправильно нараховану пенсію ОСОБА_1 (Закон України "Про пенсійне забезпечення" та "Про обов`язкове державне пенсійне страхування") з урахуванням, що Закон України "Про внесення деяких змін до законів України щодо підвищення пенсій" не корелює пенсії відносно цензу в 35 років особі, яка вийшла на пенсію за віком в липні 2016 року при наявних 27,5 років страхового стажу станом на 09 липня 2003 року за обов`язковим державним страхуванням.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому з 2016 року було недоплачено більше п`яти тисяч гривень, адже він має 27,5 років страхового стажу, що мало б гарантувати йому пенсію в розмірі не нижчому за мінімальну.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. У 2016 році ОСОБА_1 вийшов на пенсію за віком та отримував пенсію, щомісячний розмір якої становив 949,00 грн. Згідно з доводами позивача з 1973 року по 2003 рік його страховий стаж становить 27,5 року, які гарантують пенсійне забезпечення мінімальною пенсією.
4. У жовтні 2017 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області із заявою про перевірку розрахунку його пенсії з липня 2016 року та виплату йому недорахованої пенсії з урахуванням надбавки в розмірі 1% від мінімальної пенсії за кожний рік страхового стажу понад 25 років, згідно з положенням про страховий стаж, яким законодавець визначив період, упродовж якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, за який сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до законодавства, що діяло до липня 2003 року.
5. Листом від 20 жовтня 2017 року Управління Пенсійного фонду України повідомило позивача про те, що за дорученням Прем`єр-міністра України Гройсмана В.Б. і на виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій" здійснено перерахунок його пенсії з жовтня 2017 року. Після перерахунку його пенсія, яка раніше складала 949,00 грн., складає 1373,00 грн, тобто на 424,00 грн більше.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
6. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
7. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що для того, щоб особі було надано судовий захист, суд має установити, чи дійсно особа має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
8. Проаналізувавши закріплені у статті 42 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" повноваження Прем`єр-міністра України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що повноваження щодо встановлення пенсії, визначення та перевірки її розміру відсутні.
9. З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що в спірних правовідносинах відповідачем не було порушено суб`єктивних прав позивача, захист яких міг би відбутися в спосіб, обраний позивачем у позовній заяві.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
10. У касаційній скарзі позивач, стверджуючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
11. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій неправильно установили зміст спірних правовідносин, у зв`язку з чим дійшли помилкових висновків щодо предмета доказування.
12. Позивач наполягає на тому, що він звернувся до суду з позовом до Прем`єр-міністра України аби той ужив заходів до профільного міністра щодо приведення розміру його пенсії до вимог чинного законодавства шляхом її збільшення на 1 відсоток за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років і виплати недоїмки, що виникла у зв`язку із виплатою пенсії в меншому розмірі.
13. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Желтобрюх І.Л., суддям Білоусу О.В., Данилевич Н.А.
14. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 12 червня 2019 року, в зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача у цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
15. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу - Радишевській О.Р., суддям - Кашпур О.В., Уханенку С.А.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
16. Згідно з частиною другою статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
17. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Повноваження Прем`єр-міністра України визначені статтею 42 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 27 лютого 2014 року №794-VII, відповідно до якої Прем`єр-міністр України:
1) керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує діяльність Кабінету Міністрів України на забезпечення здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, та здійснення інших повноважень, покладених на Кабінет Міністрів України;
2) спрямовує, координує та контролює діяльність членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, дає з цією метою доручення, обов`язкові до виконання зазначеними органами та посадовими особами;
3) вносить на розгляд Верховної Ради України подання про призначення членів Кабінету Міністрів України (крім Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України), а також Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України;
4) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України:
- пропозиції щодо кандидатур для призначення на посаду і звільнення з посади голів місцевих державних адміністрацій та щодо внесення Президенту України подань про призначення на посаду або звільнення з посади голів місцевих державних адміністрацій відповідно до законодавства про державну службу;
- подання відповідно до закону щодо кандидатур для призначення на посаду за результатами конкурсного відбору відповідно до законодавства про державну службу і звільнення з посади членів колегіальних центральних органів виконавчої влади, що не входять до складу Кабінету Міністрів України;
- подання про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;
5) формує проект порядку денного засідання Кабінету Міністрів України;
6) скликає засідання Кабінету Міністрів України та головує на них;
7) підписує акти Кабінету Міністрів України, Генеральну угоду;
8) скріплює підписом акти Президента України у випадках, передбачених пунктами 5, 18, 21 і 23 частини першої статті 106 Конституції України;
9) представляє Кабінет Міністрів України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;
10) вступає у відносини з урядами іноземних держав, веде переговори і підписує міжнародні договори відповідно до закону, постанов Верховної Ради України та актів Президента України, прийнятих відповідно до Конституції України;
11) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо затвердження голів спільних міжурядових комісій з питань співробітництва, що утворюються на підставі міжнародних договорів, укладених від імені Кабінету Міністрів України.