ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2019 року
Київ
справа №750/4650/17
адміністративне провадження №К/9901/21537/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №750/4650/17
за позовом Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області, Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 червня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Логвіної Т.В., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Мельничука В.П., суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Є.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У травні 2017 року Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України (далі - Чернігівське ОУПФУ, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області (далі - Управління ДВС, відповідач), Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Ощадбанк"), у якому просило:
1.1. визнати неправомірними дії Управління ДВС щодо формування та надсилання постанови про арешт коштів та вимоги до ПАТ "Ощадбанк" про списання коштів на суму 44572,42 грн з рахунків Чернігівського ОУПФУ;
1.2. скасувати постанови про арешт коштів і вимоги про списання коштів із рахунків Чернігівського ОУПФУ;
1.3. зобов`язати Управління ДВС повернути на рахунок Чернігівського ОУПФУ 44572,42 грн неправомірно стягнуті кошти;
1.4. зобов`язати Управління ДВС надіслати постанови про стягнення з Чернігівського ОУПФУ витрат виконавчого провадження за результатами примусового виконання судових рішень за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
1.5. зобов`язати Управління ДВС дотримуватися вимог статей 6, 28 Закону України "Про виконавче провадження" при направленні документів про арешт коштів і списання коштів з рахунків Чернігівського ОУПФУ;
1.6. визнати неправомірними дії ПАТ "Ощадбанк" щодо прийняття до виконання постанов Управління ДВС про арешт коштів та вимог про списання коштів в загальній сумі 44499,79 грн;
1.7. визнати неправомірними дії ПАТ "Ощадбанк" щодо списання коштів із рахунку Чернігівського ОУПФУ № НОМЕР_1, який призначений для акумуляції збору на обов`язкове державне пенсійне страхування;
1.8. зобов`язати ПАТ "Ощадбанк" дотримуватися вимог статті 1071 Цивільного кодексу України, статті 73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" при отриманні документів від органів державної виконавчої служби про арешт коштів і списання коштів з рахунків Чернігівського ОУПФУ.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач порушив вимоги статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", позбавив його права на оскарження дій щодо нарахування витрат виконавчого провадження і передчасно включив їх до вимоги про списання коштів.
2.1. Також позивач уважає, що відповідачем порушено вимоги статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
2.2. Водночас позивач стверджує, що рахунок № НОМЕР_1, відкритий у ПАТ "Ощадбанк", призначений для акумуляції збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування і на нього поширюється заборона нецільового використання коштів, установлена статтею 73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
2.3. Отже, дії Управління ДВС щодо прийняття постанови про арешт коштів і вимоги про списання коштів з рахунків Чернігівського ОУПФУ у ПАТ "Ощадбанк" є протиправними.
2.4. Також позивач уважає протиправними дії ПАТ "Ощадбанк" щодо виконання вимог Управління ДВС та списання коштів з рахунку № НОМЕР_1 .
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Платіжною вимогою від 27.04.2017 з рахунків позивача були списані кошти в рахунок погашення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження за виконавчими провадженнями: №53441656 списано 87 грн витрат виконавчого провадження, 12800 грн - виконавчий збір; №53124840 списано 87 грн витрат виконавчого провадження, 6400 грн - виконавчий збір; №53233684 списано 87 грн витрат виконавчого провадження, 12800 грн - виконавчий збір; №52791443 списано 87 грн витрат виконавчого провадження, 5800 грн - виконавчий збір; №52791633 списано 87 грн витрат виконавчого провадження, 5800 грн - виконавчий збір, №53068799 списано 87 грн витрат виконавчого провадження, №53235294 списано 87 грн. витрат виконавчого провадження, №53231573 списано 87 грн витрат виконавчого провадження, №52803809 списано 87 грн витрат виконавчого провадження, №53066421 списано 87 грн витрат виконавчого провадження, №53152333 списано 29,79 грн витрат виконавчого провадження(частково); №52803596 списано 72,63 грн витрат виконавчого провадження (частково).
4. Постанови про стягнення з позивача витрат виконавчого провадження не виносились, оскільки відповідно до частини 2 розділу 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум. Стягнуті з боржника кошти, що необхідно перерахувати до державного бюджету як витрати виконавчого провадження, не перераховані та не розподілені у зв`язку з оскарженням дій державного виконавця щодо стягнення коштів.
5. Заперечуючи правомірність указаних дій відповідачів, Чернігівське ОУПФУ звернулося з позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
6. Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
7. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем у межах та в спосіб, визначений законом, здійснено дії щодо списання з рахунків боржника коштів виконавчого збору і витрат виконавчого провадження.
7.1. Також суд дійшов висновку про те, що положення статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" не поширюється на спірні відносини, оскільки на рахунку Чернігівського ОУПФУ НОМЕР_1, який обслуговується в Чернігівській філії АТ "Ощадбанк", з якого відповідачем списано кошти, зберігаються кошти, які не включаються до складу Державного бюджету України, а тому органи казначейства України не уповноважені виконувати рішення про списання коштів з цього рахунку.
8. Зазначена позиція суду першої інстанції підтримана Київським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
10.1. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
10.2. 13 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
10.3. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Шарапі В.М., суддям Бевзенку В.М., Данилевич Н.А.
10.4. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 30 травня 2019 року №531/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
10.5. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
11. У касаційній скарзі Чернігівське ОУПФУ, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
12. На обґрунтування касаційної скарги скаржник указує, що державним виконавцем, усупереч вимогам статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", прийнято рішення про стягнення коштів без прийняття постанови про стягнення з позивача виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
12.1. Зокрема скаржник указує на те, що оскільки окремих рішень (постанов) державного виконавця про стягнення з позивача виконавчого збору та витрат виконавчого провадження не приймалося, то дії Управління ДВС щодо списання коштів у розмірі 44 572, 42 грн з рахунку Чернігівського ОУПФУ є передчасними.
12.2. Також позивач зазначив, що таке стягнення може бути здійснене лише органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
12.3. Чернігівське ОУПФУ наголошує, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно тлумачать норму, закріплену частиною другою статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
12.4. Отже, відповідач неправомірно надіслав вимогу про списання коштів до ПАТ "Ощадбанк", а не до органів Державної казначейської служби України.
12.5. Додатково скаржник зазначив, що відповідачем порушено вимоги статті 73 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", якою встановлено заборону використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені цією статтею.
12.6. Також Чернігівське ОУПФУ вказує, що ПАТ "Ощадбанк", виконуючи вимоги державного виконавця про списання коштів із рахунків позивача, порушив пункти 2.1, 4.2.11, 4.1.10 договору банківського рахунку №1037163-160330-143744 від 30.03.2016, укладеного між Чернігівським ОУПФУ та ПАТ "Ощадбанк" і вимоги статті 1071 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
V. Джерела права й акти їхнього застосування
13. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Згідно зі статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
15. Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII установлено, що виконавець зобов`язаний уживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
16. Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, установленому статтею 27 цього Закону.
17. Згідно з частиною першою та четвертою статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
18. Статтею 42 Закону №1404-VIII передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються із: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, установленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих із боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
18.1. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
18.2. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір і види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
18.3. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
19. Частинами першою-другою статті 6 Закону №1404-VIII встановлено, що у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
20. Згідно з частиною першою статті 44 Закону №1404-VIII органи державної виконавчої служби мають рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках для зарахування коштів виконавчого провадження, обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам.
21. Пунктом 2 розділу VІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція №512/5), визначено, що витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
21.1. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону.
21.2. Якщо при закінченні виконавчого провадження або поверненні виконавчого документа витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, установленому Законом.
21.3. Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження, виділеною в окреме провадження, не пізніше наступного робочого дня після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа.
21.4. Розмір і види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
22. Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції №512/5 передбачено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.
23. Відповідно до пункту 7 розділу 9 Інструкції №512/5 при виконанні рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, у разі якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, основну винагороду приватного виконавця та накладені на нього штрафи у передбачених Законом випадках, виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, основну винагороду приватного виконавця та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення.
VI. Позиція Верховного Суду
24. Суд наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), здійснюється виключно в частині застосування норм матеріального та процесуального права.
25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).