ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2019 року
Київ
справа №807/649/16
адміністративне провадження №К/9901/33541/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС України на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2017 року (суддя Луцович М.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року (судді: Ніколін В.В., Гінда О.М., Качмар В.Я.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про поновлення на роботі та виплату заробітної плати, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Закарпатської митниці ДФС від 27 квітня 2016 року №559-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- поновити її з 28 квітня 2016 року на посаді головного державного інспектора відділу організації документування і роботи з документами управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Закарпатської митниці ДФС;
- зобов`язати Закарпатську митницю ДФС нарахувати та виплатити позивачу суму заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, з 28 квітня 2016 року по дату постановлення судового рішення, з утриманням обов`язкових податків та зборів до Державного бюджету України.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що наказом Закарпатської митниці ДФС від 27 квітня 2016 pоку № 559-о її звільнено із займаної посади головного державного інспектора відділу організації документування і роботи з документами управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Закарпатської митниці ДФС на підставі пункту 1 статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків.
Позивач вказує, що не вчиняла порушень, діяла відповідно до норм Митного кодексу, нормативних актів з питань митної справи, технологічних схем митного контролю та вимог посадової інструкції. Вважає, що у спірному наказі необґрунтовано вказано про грубе порушення трудової дисципліни та заподіяння таким порушенням будь-якої шкоди. Стверджує, що відповідачем не дотримано вимог статті 148 КЗпП України щодо строків притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність наказу Закарпатської митниці ДФС від 27 квітня 2016 року №559-о "Про звільнення ОСОБА_1 ". у зв`язку з недоведеністю факту порушення позивачем службових обов`язків, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 367 КК України № 42016070000000089 від 11 травня 2016 року за фактом неналежного виконання службових обов`язків службовими особами МП "Солотвино", у тому числі й позивача, закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України за її відсутністю у діях складу кримінального правопорушення.
Також суди не погодилися із висновками службового розслідування відносно позивача оскільки відповідачем не доведено факту вчинення нею одноразового грубого порушення трудових обов`язків.
У зв`язку з незаконним звільненням з посади позивача поновлено на попередній роботі із виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Закарпатська митниця ДФС України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року і ухвалити нову про відмову у задоволенні позову.
У доводах касаційної скарги зазначено, що за висновком службового розслідування встановлено, що позивачем грубо порушенні трудові обов`язки службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, що виявилося у пропуску на митну територію України товарів, які класифікуються в 1 - 24 групах УКТ ЗЕД, заборонених для ввезення громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах, а також незабезпечення сплати сум митних платежів які підлягали б сплаті у разі ввезення товарів на митну територію України.
Зазначив, що судами допущено неправильне застосування норм процесуального права в частині оцінки постанови прокуратури Закарпатської області від 10 червня 2016 про закриття кримінального провадження, оскільки за приписами КАС України лише вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, а не постанова про закриття кримінального провадження.
Позиція інших учасників справи
Позивачка у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволені касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Рух касаційної скарги
Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України ухвалою від 05 травня 2017 року відкрив касаційне провадження на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року.
15 березня 2018 року касаційні скарги передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Білоус О.В., (судді) Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,
За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Загороднюк А.Г. (судді), Єресько Л.О., Соколов В.М.
Сторони не заявляли клопотання про розгляд справи за їх участю
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Позивачка з 02 грудня 2003 року працювала у митних органах на різних посадах. Наказом митниці від 26 лютого 2016 року, в порядку переведення, її призначено на посаду головного державного інспектора відділу організації документування і роботи з документами управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Закарпатської митниці ДФС.
ГУ ДФС у Закарпатській області проведено службове розслідування за фактами митного оформлення транспортних засобів на МП "Солотвино" Закарпатської митниці, які в період з 10 лютого 2016 року по 14 лютого 2016 року, згідно відомостей уповноважених органів Румунії, виїхали та перевозили до України товари 1-24 групи УКТЗЕД, а на вказаному митному посту оформлювались як такі, що перетинали держаний кордон України в напрямку "в`їзд" без вантажів.
Митне оформлення транспортних засобів проводила, у тому числі й позивачка.
На підставі викладеного, комісією з проведення службового розслідування внесено пропозицію керівництву митниці розірвати трудовий договір, укладений з позивачем на невизначений строк, на підставі пункту 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, за вчинення одноразового грубого порушення трудових обов`язків службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, що виявилося у пропуску на митну територію України товарів, що класифікуються в 1 - 24 групах УКТ ЗЕД, заборонених для ввезення громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах, а також незабезпечення сплати сум митних платежів які підлягали б сплаті у разі ввезення товарів на митну територію України.
Згідно наказу Закарпатської митниці ДФС від 27 квітня 2016 року № 559-о позивача звільнено із займаної посади за вчинення одноразового грубого порушення трудових обов`язків службовою особою органу доходів і зборів, якій присвоєно спеціальне звання відповідно до пункту 1 статті 41 Кодексу законів про працю України.
Не погоджуючись з таким наказом, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок проходження державної служби, особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців на момент виникнення спірних правовідносин врегульовано Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.
Статтею 5 Закону України "Про державну службу" визначено, що державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов`язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Основні обов`язки державного службовця закріплені у статті 10 Закону України "Про державну службу" та передбачають: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов`язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов`язків, ініціатива і творчість в роботі.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про державну службу" дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов`язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
За приписами статті 30 Закону України "Про державну службу" державна служба може бути припинена у разі: порушення умов реалізації права на державну службу; недотримання пов`язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 Закону України "Про державну службу"; досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби; відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії; виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі; відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 Закону України "Про державну службу"; неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 Закону України "Про державну службу".