ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2019 року
Київ
справа №160/921/19
адміністративне провадження №К/9901/24330/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув у спрощеному провадженні без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівка" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 (суддя - Неклеса О.М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.08.2019 судді - Шальєва В.А., Білак С.В., Малиш Н.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівка" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Любимівка" (далі - позивач, Товариство, ТОВ "Любимівка") звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.11.2018 №0031131423 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2018 року на 868 386,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані доводами, що Товариство не вчиняло податкових правопорушень, щодо яких зроблені висновки в акті перевірки. Позивач зазначає, що реальність господарських операцій між ним та ТОВ "Легіон-Охорона" (надання послуг з охорони), ТОВ "Милавица" (надання сільськогосподарських послуг), за результатами яких в податковій звітності з податку на додану вартість (далі - ПДВ) до складу податкового кредиту включені суми ПДВ, підтверджена первинними документами, які складені у відповідності з вимогами чинного законодавства та були наявні на момент перевірки. Позивач зазначив, що ступінь деталізації опису господарських операціях у первинних документах, зокрема в актах приймання-передачі виконаних послуг, законодавством не встановлена, а відтак контролюючий орган безпідставно в акті перевірки послався на неповноту наданих Товариством первинних документів як на підставу виключення з податкового обліку Товариства сум податкового кредиту. Зауважив, що отримані послуги були необхідні для ведення господарської діяльності; при укладенні та виконанні договорів з названими контрагентами діяв добросовісно, відповідно до своєї ділової мети, не був обізнаний про будь-які можливі правопорушення зі сторони контрагентів та їх постачальників у ланцюгу поставок, а тому не повинен нести негативні наслідки за недотримання податкової дисципліни цими суб`єктами господарювання.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.08.2019, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог вмотивовані тим, що господарські операції, за результатами яких позивач задекларував податковий кредит, не мали реального змісту, не призвели до фактичної зміни майнового стану позивача, не підтверджені належними обліковими та іншими документами, складання яких передбачено правовими нормами для такого роду операцій. Оцінюючи первинні документи, надані позивачем для підтвердження задекларованих сум податкового кредиту, суди першої та апеляційної інстанцій не визнали їх достовірними доказами з огляду на те, що вони не відтворюють змісту господарських операцій, не конкретні та не підтверджують фактичного отримання позивачем послуг.
ТОВ "Любимівка" подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.08.2019, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, позивач посилається на те, що спірні господарські операції підтверджено ним належним чином складеними первинними та іншими документами (договорами, актами приймання-передачі виконаних послуг, податковими накладними, платіжними дорученнями, бухгалтерськими відомостями, викопіюванням з кадастрової карти (плану) земель, копією звіту про площу та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2018 рік). Вказує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами-постачальниками.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.09.2019 відкрив касаційне провадження за скаргою позивача та ухвалою від 28.11.2019 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 29.11.2019.
Відповідач не реалізував процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу позивача.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що на підставі наказу від 25.09.2018 №5536-п, виданого ГУ ДФС у Дніпропетровській області, контролюючим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Любимівка" з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Легіон-Охорона" та з ТОВ "Милавица" за період з 01.05.2018 по 31.05.2018, за результатами якої складено акт від 23.10.2018 №61995/04-36-14-23/30718177. Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, Товариство порушило норми пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІ та пунктів 2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, у результаті чого виявлено завищення в податковому обліку за травень 2018 року суми податкового кредиту на 868 388,00 грн та від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту на 868 388,00 грн.
Висновок ГУ ДФС в акті перевірки про порушення позивачем порядку ведення податкового обліку обґрунтований тим, що операції між Товариством та ТОВ "Легіон-Охорона", ТОВ "Милавица" є такими, що відображені лише в документах бухгалтерського обліку, без фактичного їх здійснення.
При цьому контролюючий орган посилається на відкриті кримінальні провадження щодо ТОВ "Легіон-Охорона" та на прийнятті у зв`язку з цим судові рішення, а саме: на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18.07.2018 у справі №757/34878/18-к (кримінальне провадження від 28.02.2018 №32018100060000023), відповідно до якої ТОВ "Легіон-Охорона" створено з метою надання суб`єктам господарювання реального сектору економіки послуг з незаконної мінімізації податкових зобов`язань; ухвалу Жовтневого районного суду м. Києва від 14.02.2018 у справі №201/1172/18 (кримінальне провадження від 02.11.2017 №3201710011000090), ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23.03.2018 у справі №755/15458/16-к (кримінальне провадження від 02.11.2017 №3201710011000090), якими встановлено, що діяльність ТОВ "Легіон-Охорона" відноситься до категорії "конвертаційний центр" та спрямована на надання послуг підприємствам реального сектору економіки з мінімізації податкових зобов`язань та переведення безготівкових коштів у готівку, а також на надання послуг з незаконного обміну валют.
Також контролюючий орган вказує на кримінальні провадження щодо ТОВ "Милавица" та посилається на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2018 у справі №757/48260/18-к (кримінальне провадження від 28.08.2017 №32018100060000023), ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 03.10.2018 у справі №755/9970/18 (кримінальне провадження від 30.05.2018 №32018000000000039), відповідно до яких досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ "Милавица" створено з метою надання послуг з незаконної мінімізації податкових зобов`язань та прикриття протиправної діяльності, спрямованої на формування безпідставного податкового кредиту підприємствами реального сектору економіки.
Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Легіон-Охорона" у травні 2018 року зареєстровано податкові накладні на операції з постачання послуг охорони 37 підприємствам, які знаходяться у Дніпропетровській, Київській, Черкаській областях та у місті Києві, тоді як штатна чисельність працівників ТОВ "Легіон-Охорона" складає 6 осіб, а придбані у контрагентів-постачальників послуги охорони не мають джерела їх походження (виконання).
По взаємовідносинах з ТОВ "Милавица" позивачем не надано доказів виконання послуг, зокрема, нарядів на виконання послуг на кожну земельну ділянку із зазначенням детальної інформації щодо отриманих послуг (норми внесення насіння та добрив, глибини загортання насіння, площ земельних ділянок, їх місцезнаходження та іншої інформації, необхідної для виконання договору про надання сільськогосподарських послуг з посіву соняшника), як не надано і доказів того, що такі послуги надавалися виконавцем особисто, як це було визначено договором, укладеним з ТОВ "Милавица".
На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.11.2018 №003113423, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2018 року на 868 386,00 грн., яке і є предметом оскарження у цій адміністративній справі.
У судовому процесі встановлено, що між позивачем як замовником та ТОВ "Легіон-Охорона" як виконавцем був укладений договір про надання послуг від 05.02.2018 №0502/1, відповідно до умов якого виконавець зобов`язався за плату надати послуги з охорони майна замовника шляхом патрулювання, розміщення постів та засобів технічного спостереження. Територією, що мала охоронятися виконавцем, визначено земельні ділянки, які належать замовнику на прав власності (іншому речовому праві) та розташовані за адресами: село Любимівка, Дніпровський район, Дніпропетровська область; м. Дніпро. Кількість таких земельних ділянок мала визначатися додатками до зазначеного договору. Послуги мали надаватися цілодобово кваліфікованими працівниками виконавця, які отримали відповідну підготовку з питань комерційної безпеки та проінструктовані про умови несення служби. Договором також передбачалося, що під час охорони виконавець використовує автомобілі для патрулювання об`єктів, кількість яких визначається за погодженням сторін.
Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ "Милавица" (виконавець) був укладений договір про надання сільськогосподарських послуг від 19.04.2018 №1904/1-2018, умовами якого було передбачено виконання за завданням замовника за плату сільськогосподарських послуг з використанням спеціалізованої техніки для подальшого виробництва сільськогосподарської продукції (посів соняшника). Відповідно до пунктів 1.2, 1.3, 2.1 договору послуги надаються силами та механізмами виконавця при забезпеченні замовником добривами, насінням, дизельним пальним з обов`язковим дотриманням вказівок замовника щодо методів, технологій використання та/або застосування матеріалів для надання послуг. Замовник надає виконавцю на кожну земельну ділянку наряд на виконання послуг з детальною інформацією щодо змісту послуг (норми внесення насіння та добрив, глибина загортання насіння, площа земельної ділянки, місцезнаходження земельної ділянки; інша інформація, яка необхідна для виконання завдання замовника).
На підтвердження виконання зазначених договорів позивач під час перевірки та у судовому процесі надав акти приймання-передачі виконаних послуг, податкові накладні, платіжні доручення, звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2018 року №4-СГ, бухгалтерські відомості.
Порядок формування платником податку на додану вартість податкового кредиту регулюється нормами статті 198 ПК.
Так, підпунктом (а) пункту 198.1 цієї статті встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.