ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2019 року
Київ
справа №815/6399/17
адміністративне провадження №К/9901/57101/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №815/6399/17
за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Одеської області, Державної судової адміністрації України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області - про визнання протиправною відмови, визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання виділити кошти з бюджетної програми 0501150 для виплати вихідної допомоги та стягнення вихідної допомоги в розмірі 1126964,00 грн, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, ухвалене в складі колегії суддів: головуючого судді Іванова Е.А., суддів Аракелян М.М., Юхтенко Л.Р., і постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Домусчі С.Д., Кравець О.О.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Апеляційного суду Одеської області (далі - відповідач-1), Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України, відповідач-2), у якому просив:
1.1. визнати протиправною відмову Апеляційного суду Одеської області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 вихідної допомоги у зв`язку із звільненням у відставку;
1.2. визнати неправомірною бездіяльність ДСА України щодо незабезпечення у 2016 році фінансування Апеляційного суду Одеської області на здійснення виплат належної ОСОБА_1 суми вихідної допомоги в зв`язку із звільненням судді у відставку;
1.3. зобов`язати ДСА України виділити Апеляційному суду Одеської області кошти для виплати позивачу вихідної допомоги в розмірі 34-ох місячних заробітних плат за останньою посадою на день звільнення в розмірі 1126964,00 грн;
1.4. зобов`язати Апеляційний суд Одеської області нарахувати ОСОБА_1 як судді у відставці вихідну допомогу без сплати податку.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що обіймав посаду судді та 08 вересня 2016 року був звільнений з посади у зв`язку з поданням заяви про відставку. Загальний стаж роботи суддею становить більше 34 років.
2.1. Водночас при звільненні з посади відповідачем-1 не було сплачено на його користь вихідної допомоги в зв`язку із виходом судді у відставку, передбаченої статтею 136 Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №2453-VI).
2.2. ОСОБА_1 вважає, що він як суддя з багаторічним стажем роботи на посаді судді має право на отримання вихідної допомоги, яка є однією із конституційних гарантій незалежності судді - умовою здійснення правосуддя неупередженим і справедливим судом.
2.3. Позбавлення такого права, у зв`язку з утратою чинності Закону України від 15 грудня 1992 року №2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - Закон № 2862-ХІІ) та внесенням законодавчих змін до Закону №2453-VI, позивач розцінює як звуження обсягу його конституційних прав на соціальне і матеріальне забезпечення, що не відповідає правомірним очікуванням на отримання зазначеної допомоги після багаторічної роботи на посаді судді.
2.4. Позивач зазначив, що до правовідносин, які виникли у зв`язку з його відставкою, не можуть застосовуватися норми Закону України від 27 березня 2014 року №1166-VІІ "Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VІІ), якими було виключено статтю 136 Закону №2453-VI.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. 20 жовтня 1981 року ОСОБА_1 обрано суддею - членом Військового трибуналу Пермського гарнізону Уральського військового округу.
4. 28 грудня 2010 року ОСОБА_1 обрано та зараховано на посаду судді Апеляційного суду Одеської області.
5. Постановою Верховної Ради України "Про звільнення суддів" від 08.09.2016 №1515-VIII ОСОБА_1 звільнено з посади судді Апеляційного суду Одеської області, у зв`язку з поданням заяви про відставку.
6. Наказом голови Апеляційного суду Одеської області від 12.09.2016 №157-ос ОСОБА_1 відраховано зі штату Апеляційного суду Одеської області.
7. Наказом Голови Апеляційного суду Одеської області від 20.10.2017 №186-ос були внесені зміни до наказу від 12.09.2016 №157-ос, а саме: змінено дату звільнення ОСОБА_1 на 03.10.2016.
8. У наказах посилання на здійснення ОСОБА_1 нарахування та виплати вихідної допомоги в розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою.
9. Відповідно до довідки Апеляційного суду Одеської області від 06.09.2017 №276 розмір заробітної плати за місяць ОСОБА_1 складав 33146 грн.
10. 25 жовтня 2017 року позивач звернувся до Апеляційного суду Одеської області із заявою, у якій просив внести зміни до зазначених наказів шляхом їхнього доповнення в частині виплати останньому вихідної допомоги в розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою.
11. Листом від 30.10.2017 відповідач-1 повідомив позивача про відмову в задоволенні поданої ним заяви, посилаючись на відсутність правових підстав для виплати вихідної допомоги.
12. Уважаючи відмову відповідача у виплаті вихідної допомоги протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
13. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
14. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що датою виходу судді у відставку є дата прийняття Верховною Радою України постанови про його звільнення з посади.
15. Тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення нормативно-правових актів, які були чинними на момент звільнення позивача з посади судді.
16. Оскільки на момент прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення позивача (08 вересня 2016 року) стаття 136 Закону №2453-VI втратила чинність, то у позивача відсутнє право на отримання вихідної допомоги.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
17. 10 вересня 2018 року до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду надійшла вказана касаційна скарга.
18. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Стрелець Т.Г., суддям Білоусу О.В., Желтобрюх І.Л.
19. Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
20. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 05 червня 2019 року №637/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
21. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
22. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
23. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що набув право на відставку ще в 2001 році, тобто з часу, з якого його стаж роботи на посаді судді досяг двадцяти років.
24. Зазначена обставина, як уважає позивач, є єдиною умовою набуття права на відставку, тоді як подання заяви про звільнення є лише доказом реалізації цього права.
25. Позивач наголошує на тому, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми законів, які були чинними на період набуття ним права на відставку.
26. Також позивач указує, що зміни, унесені до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" згідно із Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України", не можуть обмежувати його правомірні очікування та законне право отримати вихідну допомогу в зв`язку з відставкою.
27. Відповідач-1 та відповідач-2 скористалися своїм правом і надіслали до суду відзиви на касаційну скаргу, у яких, посилаючись на висновки та установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, просили відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій - залишити без змін.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
28. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Стаття 126 Конституції України серед підстав для звільнення судді визначає подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
30. Згідно з пунктами 1- 5 статті 120 Закону №2453-VI (у редакції, чинній на момент прийняття постанови Верховної Ради України від 08 вересня 2016 року №1515-VІІІ "Про звільнення суддів") суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Суддя має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади. Суддя здійснює свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.
31. Порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково, визначається Законом №2453-V та Регламентом Верховної Ради України. Питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок.
32. Повноваження судді припиняються з дня прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення з посади судді.
33. За приписами абзацу третього пункту 7 Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" від 10 червня 1997 року №503/97 акти Верховної Ради України і Президента України про призначення відповідно до законодавства на посади і звільнення з посад набирають чинності з моменту їхнього прийняття.
34. Частинами першою-третьою статті 43 Закону №2862-ХІІ було передбачено, що кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень. Суддя також має право на відставку за станом здоров`я, що перешкоджає продовженню виконання обов`язків. За суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканності, як і до виходу у відставку. Судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.
35. Законом України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус суддів" від 24.02.1994 №4015-ХІІ частину третю статті 43 Закону України "Про статус суддів" було викладено в іншій редакції, відповідно до якої судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку в розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.