ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2019 року
Київ
справа №523/11616/16-а
адміністративне провадження №К/9901/37393/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності № 539 від 29 липня 2016 року за касаційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Осіпова Ю.В., суддів Золотнікова О.С., Скрипниченко В.О.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Суворовського районного суду міста Одеси із позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі - Департамент ДАБІ в Одеській області, відповідач), в якому просила визнати неправомірними дії працівника Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області по справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП, скасувати постанову № 539 від 29 липня 2016 року та закрити провадження по справі.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з постановою № 539 від 29 липня 2016 року про притягнення її до адміністративної відповідальності вона не погоджується, оскільки позивач оскаржила постанову № 487 від 01 липня 2016 року у судовому порядку, а тому постанова № 487 на момент винесення оскаржуваної постанови № 539 не набрала законної сили, тобто не мала виконуватись до розгляду судом адміністративного позову у справі № 523/10106/16-а.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів неправомірності винесення головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Лисим С.О. постанови № 539 від 29 липня 2016 року, а також зазначив, що оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не зупиняє дії припису або постанови.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року апеляційну скаргу задоволено частково, постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 539 від 29 липня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Департамент ДАБІ в Одеській області, не зважаючи на оскарження 22 липня 2016 року позивачем постанови № 487 від 01 липня 2016 року, винесеної до закінчення строку дії первинного припису від 17 червня 2016 року (у якому встановлено строк його виконання до 17 липня 2016 року), 20 липня 2016 року фактично провів повторну позапланову перевірку та в той же день виніс другий аналогічний припис зі строком виконання - до 20 серпня 2016 року і також, не дочекавшись його виконання, 29 липня 2016 року, тобто до закінчення строку виконання цього припису, ухвалив оскаржувану постанову № 539.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Департамент ДАБІ в Одеській області звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити у силі рішення суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 07 серпня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 523/11616/16-а, витребувано матеріали адміністративної справи та встановлено старок для подання сторонами заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Верховний Суд ухвалою від 28 листопада 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 523/11616/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 29 листопада 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 17 червня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту ДАБІ в Одеській області Лисим С.О. була проведена перша позапланова перевірка спірного об`єкта реконструкції ( АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 ). За результатами даної перевірки складено акт від 17 червня 2016 року (акт 1), яким зафіксовано факт проведення позивачем ОСОБА_1 без відповідного дозволу будівельних робіт в приміщеннях технічного поверху.
Також за результатами перевірки відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення від 17 червня 2016 року та винесено припис від 17 червня 2016 року про усунення порушень вимог законодавства до 17 липня 2016 року.
Крім цього, за результатами розгляду вищевказаного протоколу від 17 червня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду Лисим С.О. 01 липня 2016 року було винесено постанову № 487, якою позивача ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті 96 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 грн.
22 липня 2016 року постанову № 487 від 01 липня 2016 року позивач оскаржила у судовому порядку. Суворовський районний суд м. Одеси постановою від 15 грудня 2016 року (справа № 523/10106/16а), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.
20 липня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту ДАБІ в Одеській області Лисим С.О. була проведена друга позапланова перевірка щодо виконання вимог припису від 17 червня 2016 рок. За результатами даної перевірки складено акт від 20 липня 2016 року (акт 2), яким зафіксовано факт невиконання позивачем припису від 17 червня 2016 року, термін дії виконання якого було встановлено до 17 липня 2016 року.
На підставі акта 2 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 20 липня 2016 року, згідно якого ОСОБА_1 не виконала вимоги припису від 17 червня 2016 року.
Також головним інспектором будівельного нагляду Лисим С.О. винесено припис від 20 липня 2016 року про усунення порушень вимог законодавства до 20 серпня 2016 року.
29 липня 2016 року на підставі протоколу від 20 липня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду Лисим С.О. винесено постанову № 539, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 188-42 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вказаною статтею у формі штрафу в сумі 6 800 гривен.
З оскаржуваної постанови слідує, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання припису від 17 червня 2016 року (складеного за результатами першої перевірки від 17 червня 2016 року).
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційні скарзі Департамент ДАБІ в одеській області посилається на те, що судом апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та не вірно надано оцінку встановленим обставинам у справі, зокрема, тому, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 188-42 КУпАП, а саме: за невиконання припису від 17 червня 2016 року.
Також скаржник зазначає, що припис від 17 червня 2016 року позивачем до суду не оскаржувався, а тому у відповідача були всі законні підстави для складення відповідного акта, протоколу та припису за результатами повторної перевірки, а також винесення постанови № 539 від 29 липня 2016 року за невиконання вимог припису від 17 червня 2016 року.
Крім того скаржник вважає неправильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що постанова № 539 від 29 липня 2016 року є передчасною на тій підставі, що термін виконання усунення порушень припису від 20 липня 2016 року був встановлений до 20 серпня 2016 року, а також неправильний є висновок суду апеляційної інстанції про те, що припис від 17 червня 2016 року та постанова № 487 від 01 липня 2016 року набули чинності тільки 25 травня 2017 року, тобто після підтвердження судовим рішенням правомірності проведеної перевірки, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що оскарження до суду постанови про адміністративне правопорушення зупиняє дію такої постанови або припису.
ОСОБА_1 у встановлений судом строк відзиву або заперечення на касаційну скаргу Департаменту ДАБІ в Одеській області не надано, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року не відповідає, а вимоги касаційної скарги є обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Повноваження Департаменту ДАБІ в Одеській області у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, КУпАП, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.