ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2019 року
Київ
справа №804/7724/16
адміністративне провадження №К/9901/21468/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2017 року (суддя Сидоренко Д. В. ) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року (головуючий суддя Щербак А. А, судді: Дурасова Ю. В., Баранник Н. П.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до прокуратури Дніпропетровської області про визнання незаконним висновку службового розслідування, скасування наказу та поновлення на посаді, зобов`язання нарахувати і виплати середній заробіток за час вимушеного прогулу та вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду першої інстанції з позовом, з урахуванням уточнень, про:
- визнання незаконним висновку службового розслідування (перевірки) від 27 жовтня 2016 року, за інформацією викладеною у зверненні ОСОБА_2 щодо можливих неправомірних дій працівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 юриста 1 класу ОСОБА_1 ;
- скасування наказу прокурора Дніпропетровської області №1267 від 08 листопада 2016 р оку "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" у виді звільнення з займаної посади та з органів прокуратури;
- поновлення на посаді прокурора Дніпропетровської міської прокуратури №1;
- зобов`язання прокуратуру Дніпропетровської області нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день поновлення його на посаді;
- визнання недійсним запису про звільнення з посади прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 юриста 1 класу ОСОБА_1, зробити дублікат трудової книжки без запису про звільнення.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновок про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з займаної посади та з органів прокуратури, є не об`єктивним, без підтверджуючих фіксованих факті, якщо би вони мали місце бути. Також зазначає, що висновок сформовано на підставі пояснень винних осіб у вчиненні кримінального правопорушення та інших поясненнях з яких вбачається їх упередженість.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що службове розслідування (перевірка) була проведена відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок в органах прокуратури України затверджена наказом Генерального прокурора України від 06 березня 2012 року № 20 із змінами, внесеними наказом Генерального прокурора України від 13 березня 2013 року № 98 та є законною.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Скаржник вважає, що суд першої та апеляційної інстанцій у винесених судових рішеннях порушуючи презумпцію невинуватості, також посилаються як на встановлений факт, на те, що позивачем нібито вчинено кримінальні правопорушення по відношенню до ОСОБА_2, перебрали на себе функцію кримінального судочинства.
Позивач стверджує, що жодними належними та допустими доказами не підтверджується те, що він під час виконання своїх службових повноважень перебував у стані алкогольного сп`яніння. Так, освідчення на стан алкогольного сп`яніння жодного разу не проводились, до матеріалів службового розслідування або особової справи прокурора відповідні акти та висновки експертиз не долучались.
На переконання скаржника, була порушена процедура проведення службового розслідування та винесення наказу. Так позивача не було ознайомлено з наказом про його звільнення. Під час проведення службового розслідування не було надано можливості дати свої пояснення щодо вказаних обставин та не допитано свідків, які могли б свідчити про відсутність в діях прокурора будь яких дій, що порочать честь та гідність прокурора.
Скаржник не заявляв клопотання про розгляд справи за його участі.
Позиція інших учасників справи.
Від відповідача до суду надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 , а рішення судів попередніх інстанції залишити без змін.
Від інших учасників справи не надходило клопотань про розгляд справи за їх участі.
Рух касаційної скарги.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року.
15 грудня 2017 року припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду.
На виконання пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року, дану касаційну скаргу разом з матеріалами адміністративної справи передані на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, касаційне провадження №К/9901/21468/18 (адміністративна справа № 804/7724/16) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача - Желтобрюх І. Л., суддів: Білоуса О. В., Стерелець Т. Г.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 519/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І. Л.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: судді - доповідача Загороднюка А. Г., суддів: Єресько Л. О., Соколова В. М.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 28 листопада 2019 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
ОСОБА_3 працював на посаді прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1.
Наказом прокуратури Дніпропетровської області від 27 вересня 2016року №244 призначено службове розслідування (перевірку) обставин, викладених у звернення ОСОБА_2 щодо незаконного (на думку заявника) проникнення до її житла, нанесення тілесних ушкоджень прокурором Дніпропетровської міської прокуратури №1 ОСОБА_1 .
Службовим розслідуванням (перевірки) з`ясовано, що 12 серпня 2016 року під час спільного розпивання алкогольних напоїв ОСОБА_1 у компанії ОСОБА_4, його дружини ОСОБА_5, її подруги ОСОБА_6 . між ним та ОСОБА_4 виник конфлікт, в результаті якого ОСОБА_1 спричинено легкі тілесні ушкодження (зі слів ОСОБА_1, у нього під час конфлікту викрадено золотий ланцюжок та хрестик).
У зв`язку з вищезазначеними обставинами ОСОБА_1 до органів поліції із заявою про вчинення відносно нього кримінального правопорушення не звертався.
Разом з тим, у період серпня-вересня 2016 року ОСОБА_1 неодноразово, використовуючи свій статус працівника прокуратури, звертався з неофіційними вимогами до працівників та керівництва Амур-Нижньодніпровського відділення поліції ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області, а саме: оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ОСОБА_7 ., т.в.о. начальника СКП ОСОБА_8 та т.в.о. начальника відділення поліції ОСОБА_9 з приводу надання йому допомоги у встановленні місцезнаходження ОСОБА_4, при цьому обіцяючи працівникам поліції, що із заявою про вчинення відносно нього кримінального правопорушення звернеться після встановлення місцеперебування ОСОБА_4
18 вересня 2016 року близько 16 години прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, прибув до домоволодіння ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним, за усною вказівкою ОСОБА_1, до вказаної адреси також прибув оперуповноважений сектору кримінальної поліції Амур-Нижньодніпровського відділення поліції ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_7, який у цей час перебував на чергуванні у відділенні поліції.
Метою їх візиту було доставлення ОСОБА_4, який проживає за вищезазначеною адресою, до Амур-Нижньодніпровського (далі - АНД) відділення поліції у зв`язку з конфліктом, який відбувся 12 серпня 2016 року.
Перебуваючи біля вхідних дверей помешкання ОСОБА_2, ОСОБА_1, намагаючись проникнути до приміщення домоволодіння, застосував фізичну силу до ОСОБА_2 та проник до житла. Запобігаючи подальшому розвитку конфлікту, оперуповноважений ОСОБА_7 . відтягнув від ОСОБА_2 та вивів на двір ОСОБА_1, який продовжував лаятися, намагаючись учинити бійку.
Після закінчення вказаного конфлікту, працівниками патрульної поліції, які прибули на виклик ОСОБА_2, було доставлено ОСОБА_4 до відділення АНД відділу поліції для подальшого з`ясування обставин події. ОСОБА_1, у зв`язку з перебуванням у стані алкогольного сп`яніння, до відділення поліції не поїхав, запевнивши ОСОБА_7, що звернеться з заявою про скоєння злочину відносно нього 12 серпня 2016 року, наступного дня.
На час проведення службового розслідування (перевірки) ОСОБА_1 з приводу конфлікту, який відбувся між ним та ОСОБА_4 12 серпня 2016 року, до органів поліції із заявою не звертався.
Також службовим розслідуванням (перевіркою) встановлено, що 16 вересня 2016 року АНД районним судом м. Дніпропетровська, у зв`язку з неявкою прокурора ОСОБА_1, були відкладені судові засідання. При цьому, відповідно до даних Дніпропетровської місцевої прокуратури №1, ОСОБА_1 на своєму робочому місці не перебував, про причини своєї відсутності у суді та на роботі керівництво або працівників прокуратури не повідомляв.
Після повернення ОСОБА_1 на роботу працівниками місцевої прокуратури, у складі комісії, складено акт, яким зафіксовано у нього ознаки алкогольного сп`яніння. Відсутність ОСОБА_1 на робочому місці та у суді також було зафіксовано 12 березня 2016 року (пояснення ОСОБА_1 та працівників прокуратури) та 29 вересня 2016 року (акт про відсутність працівника на робочому місці).
Крім того, службовим розслідуванням з`ясовано, що ОСОБА_1 всупереч вимогам пунктів 15, 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівника прокуратури неодноразово, у позаслужбовий час, з`являвся у громадських місцях у стані алкогольного сп`яніння, розпивав алкогольні напої у компаніях осіб із сумнівною репутацією у тому числі раніше судимих.
Службовим розслідуванням також встановлено, що ОСОБА_1 всупереч вимогам пунктів 15, 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівника прокуратури на роботі та поза нею систематично допускав порушення загальноприйнятих норм моралі, які шкодять його репутації та авторитету прокуратури.
27 жовтня 2016 року прокурором Дніпропетровської області затверджено висновок службового розслідування (перевірки), за висновками якої інформація, викладена у звернення ОСОБА_2 щодо неетичної поведінки прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження.
У висновку зазначено, що взято до уваги, що службовим розслідуванням (перевіркою) виявлено факти неодноразового порушення прокурорської етики (Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури) прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1 в зв`язку з чим він заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади та з органів прокуратури.
Наказом прокуратури Дніпропетровської області від 08 листопада 2016 року №1267к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", на підставі пункту 6, пункту 7 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру", пп. 5 п. 5.1 Перехідних положень Закону України "Про прокуратуру", частини першої статті 8, пункту 5 статті 9, статтей 10, 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України позивача звільнено із займаної посади та з органів прокуратури за систематичне порушення правил прокурорської етики та порушення правил внутрішнього службового розпорядку.
У зв`язку з наведеним, вважаючи дії прокуратури Дніпропетровської області протиправними, та не погоджуючись з оскаржуваним розпорядженням, позивач звернувся до суду.
Джерела права й акти їх застосування.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначені Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру" прокурором органу прокуратури є прокурор місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої).
Загальні права та обов`язки прокурора визначені статтею 19 Закону України "Про прокуратуру", зокрема частиною четвертою якої встановлено, що прокурор зобов`язаний:
1) виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень;
2) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом;
3) діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
4) додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Згідно з частиною першою статті 43 Закону України "Про прокуратуру" прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; 3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; 7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку; 8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.
Відповідно до пунктів 6, 7 статті 43 Закону України "Про прокуратуру" прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики;
7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку.
Статтею 50 Закону України "Про прокуратуру" надано право оскарження рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорам як суб`єктам, прав та інтересів яких безпосередньо стосуються такі рішення.
Пунктом 2 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про прокуратуру" (в редакції чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення) визначено, що до затвердження всеукраїнською конференцією працівників прокуратури Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури застосовуються положення Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, схваленого всеукраїнською конференцією працівників прокуратури 28 листопада 2012 року та затвердженого наказом Генерального прокурора України від 28 листопада 2012 року № 123.