ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2019 року
Київ
справа №815/4759/15
адміністративне провадження №К/9901/8037/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Аудиторська фірма "Практикум-Аудит" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2016 року (колегія у складі суддів: Шляхтицького О.І., Запорожана Д.В., Романішина В.Л .) у справі № 815/4759/15 за позовом Приватного підприємства "Аудиторська фірма "Практикум-Аудит" до Аудиторської палати України про визнання нечинним рішення та визнання таким, що не створює жодних правових наслідків -
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Аудиторська фірма "Практикум-Аудит" (надалі позивач, Підприємство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Аудиторської палати України (надалі відповідач) про визнання нечинним (скасування) рішення, визнання рішення таким, що не створює жодних правових наслідків, крім тих, які передбачені Положенням про зовнішні перевірки системи контролю якості аудиторських послуг, тому позивач вважається таким, що пройшов перевірку системи контролю якості аудиторських послуг.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що рішення про не проходження позивачем перевірки системи контролю якості аудиторських послуг є протиправним, ґрунтується на помилкових висновках звіту Аудиторської палати України за результатами перевірки системи контролю якості аудиторських послуг, без урахування заперечення позивача.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 2 листопада 2015 року в задоволені позову відмовив.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується законність та відповідність встановлених ідентифікованих зауважень викладених у звіті №184-КК від 25 грудня 2014 року. Перевірка Підприємства проведена згідно плану зовнішніх перевірок системи контролю якості аудиторських фірм та аудиторів на 2014 рік, згідно пункту 2.3 Положення про зовнішні перевірки та на підставі направлення на проведення перевірки №184-КК від 11 грудня 2014 року. Отже рішення Аудиторської палати України від 29 січня 2015 року №307/4 в частині визнання Підприємства таким, що не пройшло перевірку системи контролю якості аудиторських послуг є законним і обґрунтованим.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 11 травня 2016 року змінив постанову суду першої інстанції, виключивши мотиви, з яких виходив суд першої інстанції, та зазначив мотиви, які викладені у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції. В решті постанову суду першої інстанції залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Спірне рішення відповідача не випливає на права та обв`язки позивача, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить перевірити юридичну оцінку обставин справи та повноти їх встановлення. Позивач просить змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши судове рішення суду першої інстанції, та задовольнити апеляційну скаргу не частково, а повністю.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Аудиторської палати України від 28 листопада 2013 року № 283/7 затверджено план зовнішніх перевірок системи контролю якості аудиторських фірм та аудиторів на 2014 рік до якого включено Підприємство.
Направлення на проведення перевірки № 184-КК від 11 грудня 2014 року та заява-зобов`язання про нерозголошення конфіденційної інформації членів робочої групи отримано керівником Підприємства Надельнюк Т.В 25 грудня 2014 року.
Комітетом з контролю якості аудиторських послуг проведено перевірку системи контролю якості аудиторських послуг Підприємства, про що складено звіт №184-КК від 25 грудня 2014 року, у якому зазначені ідентифіковані зауваження.
Відповідно до витягу з протоколу № 54 від 22 січня 2015 року. Комісією з контролю якості та професійної етики вирішено: пропонувати Аудиторській палаті України, відповідно до пункту 8.2.2 Положення про зовнішні перевірки, визнати такою, що не пройшла перевірку системи контролю якості аудиторських послуг аудиторська фірма позивача; проект рішення про відповідність системи контролю якості аудиторських послуг надати на засідання Аудиторської палати України.
Рішенням АПУ від 29 січня 2015 року №307/4, зокрема, Підприємство визнано таким, що не пройшло перевірку системи контролю якості аудиторських послуг.
Вказаним рішенням суб`єктам аудиторської діяльності, які не пройшли перевірку системи контролю якості аудиторських послуг, встановлено термін 6 місяців для вжиття заходів з метою усунення недоліків системи контролю якості.
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.