ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2019 року
Київ
справа №560/965/19
адміністративне провадження №К/9901/25463/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року (суддя Майстер П.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2019 року (головуючий суддя Полотнянко Ю.П., судді Сапальова Т.В., Драчук Т.О.) у справі №560/965/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними і скасування рішення та вимоги, зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 №216 від 30 вересня 2014 року;
- зобов`язати Головне управління ДФС у Хмельницькій області анулювати свідоцтво платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 30 вересня 2013 року;
- визнати дії (бездіяльність) Головного управління ДФС у Хмельницькій області неправомірними щодо нереєстрації ФОП ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку з 1 січня 2014 року;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату недоїмки від 14 лютого 2019 року №Ф 2541- 23.
До адміністративного позову позивачем було долучено квитанцію №11 від 27 березня 2019 року про сплату судового збору у розмірі 769 грн. (а.с.7).
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2019 року позовну заяву ФОП ОСОБА_1 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позивачу слід було:
- зазначити у позовній заяві ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) - відповідача (якщо такі відомості відомі позивачу);
- зазначити у позовній заяві реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України - позивача;
- зазначити у позовній заяві офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача та відповідача ( якщо такі відомі позивачу);
- надати власне письмове підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- надати оригінал платіжного документа про доплату судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову в розмірі 2304,60 грн.;
- надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду (доказів поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду, або доказів того, що строк звернення до суду не пропущено).
Залишаючи адміністративний позов без руху, зокрема, в частині несплати судового збору за подання позову у встановленому законом розмірі, суд першої інстанції вказав, що позивачем було заявлено чотири позовні вимоги, з яких три вимоги немайнового характеру і одна - майнового. Втім, позивачем було сплачено судовий збір лише за одну позовну вимогу.
У встановлений судом строк позивачем на усунення недоліків адміністративного позову було подано уточнений адміністративний позов, заяву про поновлення строку звернення до суду та клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору було мотивоване тим, що майновий стан позивача не дозволяє їй сплатити судовий збір в повному обсязі, на підтвердження чого надано довідку Хмельницького міськрайонного центру зайнятості від 11 березня 2019 року №23-03/476, довідку ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 5 листопада 2018 року №7497/10/22-25-13-0. Крім того, позивач послалась на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 у справі №2240/2665/18, в якому встановлено, що з позивача стягується частина заробітної плати в рахунок єдиного соціального внеску.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року в задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву повернуто позивачеві. Зазначеною ухвалою також повернуто ФОП ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір при поданні позову до суду в розмірі 769,00 грн. згідно з квитанцією №11 від 27 березня 2019 року.
Рішення суду першої інстанції вмотивоване тим, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження скрутного фінансового становища, при цьому позивач не відноситься до осіб, визначених частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір". Крім того, суд вказав, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду
Не погодившись з указаним рішенням, ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2019 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року без змін.
Погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, апеляційний суд вказав, що до суду першої інстанції позивачем не було надано достатніх доказів щодо підстав звільнення від сплати судового збору, а саме інформацію про річний дохід позивача за попередній календарний рік. Той факт, що така інформація була подана до суду апеляційної інстанції не дає підстав вважати неправомірною ухвалу суду першої інстанції.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, ФОП ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що суди попередніх інстанцій не врахували, що фактично позивачем було заявлено лише одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, а тому належний до сплати розмір судового збору мав становити 1538 грн. Наголошено, що суд першої інстанції не належним чином розглянув заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій позивачка також просила і про можливе відстрочення сплати судового збору, що передбачено статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Також, позивач звертає увагу на порушення апеляційним судом норм процесуального права в частині строків розгляду апеляційної скарги, відсутності дати складання повного тексту постанови апеляційного суду.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору та звільнення від його сплати, врегульовані положеннями Закону України "Про судовий збір" та КАС України.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічні положення закріплені у статті 8 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, за змістом наведених норм, судам надано право у виняткових випадках і залежно від обставин справи, врахувавши майновий стан сторони, звільнити її від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити його сплату. При цьому, КАС України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Частиною третьою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.