ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2019 року
Київ
справа №818/3263/15
адміністративне провадження №К/9901/13255/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В. та судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славінського Валерія Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство "Златобанк" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у публічному акціонерному товаристві "Златобанк" на постанову Сумського окружного адміністративного суду у складі судді Шаповал М.М. від 28 грудня 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: П`янової Я.В., Чалого І.С. та Зеленського В.В. від 10 березня 2016 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач - 1), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк", відповідач - 2), третя особа - ПАТ "Златобанк" (далі - третя особа), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славінського В.І. щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Златобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 200 000 гривень;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славінського В.І. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Златобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ "Златобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 200 000 гривень.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що всупереч вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ОСОБА_1 не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є вкладником ПАТ "Златобанк" і відповідно до положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вона повинна бути включена до переліку вкладників. Невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Златобанк", які мають право на відшкодування коштів, порушує її право на визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при прийнятті рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року адміністративний позов задоволено частково: постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року скасовано у частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити до Загального реєстру вкладників ПАТ "Златобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 200000 (двісті тисяч) грн та прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено; постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року у частині зобов`язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Златобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 200000 (двісті тисяч) грн, змінено та викладено в наступній редакції: зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського Валерія Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Златобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року залишено без змін.
Частково задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутність реєстрації договору банківського вкладу, і як наслідок, необлікування на рахунку банку грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу, не можна вважати недодержанням письмової форми договору банківського вкладу за наявності ощадної книжки (сертифіката) чи іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законам, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту, і є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Проте суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції у частині зобов`язання Уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників та до Загального реєстру вкладників ПАТ "Златобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки такого обов`язку, за відсутності наданої уповноваженою особою інформації про вкладника, у Фонду не виникло.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінський В.І. звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 25 березня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 березня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 818/3263/15, витребувано матеріали адміністративної справи та надано строк для подання сторонами заперечення на касаційну скаргу, однак, розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 818/3263/15 за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у публічному акціонерному товаристві "Златобанк" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Разом із касаційною скаргою Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" подано клопотання про розгляд справи у касаційному порядку у судовому засіданні за участю відповідача, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судом попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що 04 лютого 2015 року між ПАТ "Златобанк" та ОСОБА_1 укладено угоду про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 169878 (договір банківського вкладу).
Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 внесено (залучено) кошти на депозит у розмірі 14000 доларів США, що підтверджується квитанцією № 84238 від 04 лютого 2015 року.
13 лютого 2015 року Постановою Правління Національного банку України № 105 віднесено ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних.
12 травня 2015 року правлінням НБУ прийнято постанову № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Златобанк", відповідно до якої 13 травня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 99 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку". Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13 травня 2015 року № 156 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Златобанк" та призначено Славінського В.І. уповноваженою особою фонду на ліквідацію.
Чалою М.І. направлено уповноваженій особі Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінському В.І. заяву про включення її до реєстру вкладників ПАТ "Златобанк".
Листом від 04 серпня 2015 року ОСОБА_1 було повідомлено, що в ПАТ "Златобанк" на її ім`я відсутні відкриті рахунки.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі Уповноважена особа Фонду вказує на те, що суди попередніх інстанцій помилково дійшли до висновку про протиправність невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Златобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки база даних вкладників ПАТ "Златобанк" не містить відомостей про позивача як про вкладника за договором банківського вкладу № 169878 від 04 лютого 2015 року, не містить відомостей про наявність відкритого рахунку № НОМЕР_1 та залишку коштів на ньому.
Крім того, скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки тому, що в автоматизованій системі банківської системи "Златобанк" в АБС Б2 відсутні відомості про касову операцію у Сумському відділенні АТ "Златобанк" щодо надходження 04 лютого 2015 року від позивача готівкових коштів у сумі 14 000 доларів США. Скаржник також звертає увагу суду касаційної інстанції на те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що квитанція № 84238 від 04 лютого 2015 року, що подана позивачем у якості доказу внесення коштів на рахунок, не відповідає вимогам, встановленим пунктами 1.3, 2.9 Розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 174 від 01 червня 2011 року (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Інструкція № 174), зокрема, така не містить підпису уповноваженого працівника банку, оскільки підпис вчинений на квитанції не співпадає з оригіналом підпису касира, яка на час банківської операції була уповноважена на її вчинення. Крім того, відбиток штампу на квитанції № 84238 від 04 лютого 2015 року не відповідає вимогам статутних документів, зокрема, скорочена офіційна назва відповідно до нової редакції Статуту, зареєстрованої 17 квітня 2014 року - ПТ "ЗЛАТОБАНК", тобто всі літери прописні, у той час, як на штампі назва зазначена - АТ "Златобанк". Уповноважена особа Фонду також подала письмові пояснення, в яких наголосила на тому, що важливе значення для правильного вирішення справи має встановлення справжності квитанції № 84238 від 04 лютого 2015 року, однак, суди першої та апеляційної інстанцій цьому належної правової оцінки не надали, що свідчить про неповне з`ясування обставин у справі.
Від інших учасників справи відзиву або заперечення на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осібна здійснення ліквідації ПАТ "Златобанк" не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Сумського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.