ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2019 року
Київ
справа №420/45/16-а
адміністративне провадження №К/9901/3683/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 420/45/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в особі ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Міністерства внутрішніх справ України
про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2016 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Гаврищук Т.Г., суддів Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області та Міністерства внутрішніх справ України про
зобов`язання Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про донарахування та призначення виплати одноразової грошової допомоги у 100-відсотковому розмірі відповідних сум, за вирахуванням раніше сплаченої суми 16 149,38 грн., тобто (посадовий оклад: 600,00 грн. та оклад за військове звання: 125,00 грн. та процентна надбавка за вислугу років: 181,25 грн.) * 36 місяців=16 475,62 грн., у зв`язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок травмування, отриманого у період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки та боротьбі зі злочинністю, в прядку та на умовах, визначених статтею 23 Закону України "Про міліцію" і постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №707 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції";
зобов`язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в порядку та на умовах, визначених статтею 23 Закону України "Про міліцію" і Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №707 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції" (далі - Постанова №707) здійснити виплату позивачеві одноразової грошової допомоги у 100-кратному відсотковому розмірі відповідних сум, за вирахування раніше сплаченої суми 16 149,38 грн., тобто (посадовий оклад: 600,00 грн. та оклад за військове звання; 125,00 та процентна надбавка за вислугу років: 181, 25 грн.)*36 місяців, усього=32 625,00 грн.-14 149,38=16 4175,62 грн., у зв`язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок травмування, отриманого у період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки та боротьбі зі злочинністю, в установлений законом термін.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 3 червня 2016 року позов задоволено.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку про те, що відповідачами повинно бути донараховано та виплачено позивачеві одноразову грошову допомогу у розмірі трирічного грошового забезпечення, за вирахуванням раніше сплаченої суми, розмір якої правильно визначений позивачем у сумі 16475,62 грн. у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок травмування, отриманого в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки та боротьби із злочинністю.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2016 року апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в особі ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області та Міністерства внутрішніх справ України задоволено. Постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 03 червня 2016 року скасовано. У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в особі ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області та Міністерства внутрішніх справ України відмовлено.
Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі трирічного грошового забезпечення, а тому судом першої інстанції безпідставно задоволено позов.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що відповідно до пункту 2 Постанови №707 виконанням службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, є: несення постової чи патрульної служби; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів; припинення або запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень і участь у їх розкритті та розшуку осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участь у ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій.
Враховуючи зазначене положення, позивач вважає очевидним фактом те, що перебуваючи у складі оперативно-слідчої групи вона отримала травмування при виконанні службових обов`язків безпосередньо пов`язаних з охороною громадського порядку та боротьбою зі злочинністю. Тоді, як суд апеляційної інстанції не дав зазначеному належної оцінки та скасував судове рішення суду першої інстанції, яке відповідало закону.
Позиція інших учасників справи
11 січня 2017 року до суду надійшли заперечення відповідача на касаційну скаргу, в яких він зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі №420/45/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 28 листопада 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу №420/45/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 29 листопада 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач з 14 жовтня 2002 року по 18 лютого 2014 рік проходила службу в Краснолуцькому МВ ГУМВС України в Луганській області. Наказом ГУМВС України в Луганській області від 18 лютого 2014 року № 38 о/с позивача звільнено відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у відставку за пунктом 65 "б" через хворобу.
Висновком за результатами службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень від 14 листопада 2013 року встановлено, що травми, отримані позивачем виникли в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. У висновку зазначено, що проведеним повторним розслідуванням встановлено, що під час несення служби до чергової частини Краснолуцього МВ ГУМВС надійшло повідомлення про квартирну крадіжку за адресою: АДРЕСА_2 . Слідчо-оперативна група, до складу якої входила дізнавач ОСОБА_1 встановила, що один із підозрюваних мешкає на вул. Антрацитівське шосе м. Красний Луч . З метою затримання підозрюваного 06 лютого 2005 року біля 6 годин ранку СОГ у складі дізнавача ОСОБА_1, оперуповноваженого ВКР старшого лейтенанта міліції Дядькіна О.В. та міліціонера-водія, старшого сержанта міліції ОСОБА_2, виїхала на вул. Антрацитівське шосе. Під час руху службового автомобіля по вул. Заньковецька м. Красний Луч на частині автошляху з пошкодженим та вкритим льодом покриттям автомобіль підкинуло і при цьому дізнавач ВД ОСОБА_1 вдарилась головою о дах транспортного засобу. Після чого остання почала скаржитися на головний біль і автомобіль рушив до міськвідділку.
Відповідачем 14 листопада 2013 року складено акт форми Н-1 про нещасний випадок та акт форми Н-5 від 14 листопада 2013 року, згідно яких нещасний випадок стався у період проходження позивачем служби під час виконання службових обов`язків.
Відповідно до копії довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 10 ААА № 126124 від 30 січня 2014 року, довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААА № 420953, позивачу з 28 жовтня 2014 року встановлена третя група інвалідності, огляд інваліда повторно, причина інвалідності "травма голови і шийного відділу хребта в 2005 року, пов`язана з виконанням службових обов`язків".
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 03 лютого 2014 року, позивач є інвалідом 3 групи.
Позивачеві у грудні 2014 року була виплачена одноразова грошова допомога у відповідності до абзацу другого підпункту 2 пункту 1 Постанови №707.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2016 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" (у редакції від 02 лютого 2014 року; Закон втратив чинність 07 листопада 2015 року) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Положеннями абзацу першого підпункту 2 пункту 1 Постанови №707 передбачено, що інвалідам III групи виплачується одноразова грошова допомога у розмірі трирічного грошового забезпечення у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.