ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2019 року
Київ
справа №813/6434/15
адміністративне провадження №К/9901/14739/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу №813/6434/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду у складі судді Сасевич О.М. від 09 березня 2016 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Качмара В.Я., Курильця А.Р., Мікули О.І. від 24 квітня 2019 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до суду із позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - ФГВФО, відповідач 1), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. (далі також - Уповноважена особа Фонду, відповідач 2) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі також - ПАТ "Дельта Банк") у якому просила:
визнати протиправними (неправомірними, незаконними) дії, а також скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду та ФГВФО про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 16 лютого 2015 року №006-13405-160215, оформлене листом від 23 вересня 2015 року №8821/1786;
зобов`язати Уповноважену особу Фонду включити позивача до переліку (реєстру) вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, а також виплатити гарантовану Фондом суму відшкодування за Договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що листом від 23 вересня 2015 року повідомлено про нікчемність її договору від 16 лютого 2015 року №006-13405-160215 банківського вкладу "Найкращий від Миколая" у доларах США за п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Відповідач 2 всупереч вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не включив її в перелік вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки спір у справі повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року касаційну скаргу позивача задоволено частково. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача 2 та ФГВФО включити позивача до переліку (реєстру) вкладників ПАТ "Дельта банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, а також виплатити позивачу гарантовану ФГВФО суму відшкодування за договором банківського вкладу від 16 лютого 2015 року № 006-13405-160215 скасовано. Справу в цій частині направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. В частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про визнання протиправними дій та скасування рішення відповідача 2 та ФГВФО про визнання договору банківського вкладу від 16 лютого 2015 року № 006-13405-160215, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта банк", нікчемним змінено, виклавши її мотивувальну частину в редакції постанови. В решті рішення суду залишено без змін.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2016 року без змін.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що згідно п. 1.8 договору банківського вкладу, зарахування вкладу на рахунок здійснюється безпосередньо з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору. Проте, в даному випадку, кошти надійшли на рахунок позивача від третьої особи, що не передбачено умовами договору. У зв`язку з цим дійшли висновку, що зарахування коштів відбулось з порушенням пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ „Дельта Банк" .
Крім того зазначено, що залишок коштів позивача у банку за вказаним договором відсутній. Відтак, права й інтереси позивача в даному випадку не порушені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2016 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, позивач звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 лютого 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем укладено договір.
Відповідно до пункту 1.2 договору, сума вкладу становить 7915,00 доларів США. Пунктом 1.3 Договору встановлено, що вклад залучається на строк з моменту його зарахування на рахунок та по 17 травня 2015 року включно, процентна ставка на суму вкладу становить 5,5 відсотка в рік.
Пунктом 1.6 договору передбачено, що банк на виконання цього договору відкриває вкладнику рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно пункту 1.8 договору встановлено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладення цього договору.
Відтак, виходячи з таких умов договору вклад ОСОБА_1 може формуватися виключно за рахунок коштів, отриманих 16 лютого 2015 року з її власного поточного або вкладного рахунку, або ж за рахунок готівкових коштів, унесених нею 16 лютого 2015 року через касу ПАТ "Дельта Банк".
Зазначені умови Договору щодо порядку внесення коштів відповідають і пунктам 5.4, 5.5 "Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк"", затверджених зі змінами і доповненнями рішенням Ради Директорів ПАТ "Дельта Банк" від 14 січня 2015 року №1, від яких сторони в договорі окремо не відступали (далі - Правила).
Пунктом 5.11 Правил встановлено, що зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладників від третьої особи не допускається (крім зарахування грошових сум від законного представника за вкладами на ім`я особи, законним представником якої він є, та крім інших випадків, передбачених нормами діючого законодавства України та/або продуктами банку). Від таких умов Правил сторони в договорі також не відступали, а в пунктах 2.2, 2.6 обумовили розуміння умов таких Правил і їх застосування до правовідносин між сторонами.
Як вбачається з виписки по угоді від 16 лютого 2015 року № 006-13405-160215 з 16 лютого 2016 року по 17 травня 2015 року на рахунок ОСОБА_1 16 лютого 2015 року надійшли грошові кошти в сумі 7 915,00 доларів США як переказ від ОСОБА_2 .
На підставі постанови Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 02 березня 2015 року №150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 03 березня 2015 року по 02 червня 2015 року включно та призначено Уповноважену особу.
Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 08 квітня 2015 року №71 "Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02 березня 2015 року №51". Згідно з даним рішенням тимчасову адміністрацію в ПАТ запроваджено строком на шість місяців з 03 березня 2015 року до 02 вересня 2015 року включно.
Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду від 03 серпня 2015 року №147 строк дії тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" продовжено до 02 жовтня 2015 року.
Згідно постанови Правління НБУ від 02 жовтня 2015 року № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від №181 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" призначено Уповноважену особу та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк" визначені статтями 37, 38, 47-51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
Листом від 23 вересня 2015 року позивача повідомлено про нікчемність договору від 16 лютого 2015 року №006-13405-160215 банківського вкладу "Найкращий від Миколая" у доларах США за п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Довідкою від 01 жовтня 2015 року № 05-3090375 позивача повідомлено про те, що їй дійсно відкрито в ПАТ "Дельта Банк" рахунок. Договір банківського вкладу (депозиту) №006-13405-160215 "Найкращий від Миколая", укладений 16 лютого 2015 року на суму 7 915,00 доларів США, припинив свою дію 17 травня 2015 року, по якому, станом на 01 жовтня 2015 року залишок коштів на рахунку відсутній.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що оскаржувані рішення мотивовані порушенням пункту 1.8 договору банківського вкладу, оскільки зарахування вкладу на рахунок здійснюється безпосередньо з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою внесеною через касу банку в день укладення сторонами цього договору. Зарахування коштів на рахунок позивача надійшли від третьої особи, що не передбачено умовами договору, а тому суди відмовили в задоволені позову.
Разом з тим скаржник зазначає що, висновок судів попередніх інстанцій не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а, в якій зазначено про відсутність прямої заборони здійснювати банківські операції, зокрема, вносити кошти на депозитний рахунок шляхом безготівкового перерахування коштів із рахунку одного клієнта банку на рахунок іншого клієнта ні постановою №16/БТ від 15 січня 2015 року "Про віднесення банку до категорії проблемних", а ні чинним законодавством. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 826/3070/16.
Таким чином, Верховний суд вказав, що статус вкладника не залежить від походження коштів на депозитному рахунку і немає значення, якщо такі кошти надійшли від іншої особи, важливо чи були вони внесені до дати віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Посилання відповідача на пункт 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як на підставу нікчемності правочину є безпідставними.
Від відповідачів та третьої особи відзиву або заперечень на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною 1 статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн.
За приписами частини 4 статті 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Зі змісту вказаних норм можна зробити висновок, що у разі віднесення банку до категорії неплатоспроможних, вкладникам банку гарантується відшкодування коштів (в межах граничної суми) у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
При цьому, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставини, передбаченої частиною 2 статті 26 Закону № 4452-VI.
Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.