ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2019 року
Київ
справа №608/957/16-а
адміністративне провадження №К/9901/34076/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 608/957/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року (колегія суддів: Кузьмич С.М., Гулида Р.М., Улицький В.З.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
07 червня 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
- визнати дії відповідача щодо відмови у врахуванні суми премії, виплаченої перед звільненням та перерахунку у зв`язку з цим призначеної пенсії відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року, № 2262-ХП (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з дати звільнення - 28 січня 2009 року і виплаті недоотриманої суми пенсії - неправомірними;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХП (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з врахуванням виплаченої перед звільненням суми премії у розмірі 1410 гривень з дати звільнення - 28 січня 2009 року і виплатити недоотриману у зв`язку з цим суму пенсії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задоволено частково:
- постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2016 року скасовано та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено частково;
- позовні вимоги в частині визнання дій Головного управління Пенсійного Фонду України у Тернопільській області щодо відмови у врахуванні суми премії, виплаченої перед звільненням та перерахунку у зв`язку з цим призначеної пенсії відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХП (в редакції Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15 червня 2004 року № 1769-ІV) та зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України у Тернопільській області здійснити перерахунок призначеної пенсії відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (в редакції Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15 червня 2004 року № 1769-ІV) з врахуванням виплаченої перед звільненням суми премії в розмірі 1410 гривень з дати звільнення - 28 січня 2009 року до 06 грудня 2015 року - залишено без розгляду.
- визнано дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Тернопільській області щодо відмови у врахуванні суми премії, виплаченої перед звільненням та перерахунку у зв`язку з цим призначеної пенсії відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року№ 2262-ХП (в редакції Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15 червня 2004 року № 1769-ІV) і виплаті недоотриманої суми пенсії з 07 грудня 2015 року - неправомірними.
- зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України у Тернопільській області здійснити перерахунок призначеної пенсії відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (в редакції Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15 червня 2004 року № 1769-ІV) з врахуванням виплаченої перед звільненням суми премії в розмірі 1410 гривень з 7 грудня 2015 року і виплатити недоотриману пенсію з врахуванням зазначеного перерахунку.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач перед звільненням отримав премії за листопад та грудень 2008 року в розмірі 1410 грн., а тому ці премії повинні бути враховані при обчисленні розміру пенсії позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року і залишити в силі постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2016 року.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 29 березня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 608/957/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 28 листопада 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 608/957/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 29 листопада 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до довідки Державної податкової адміністрації в Тернопільській області №6729/10/05-033/145 від 6 травня 2009 року, позивачу в квітні 2009 року нарахована премія за грудень 2008 року в сумі 942 гривень.
15 квітня 2016 року позивач, звернувшись до відділу обслуговування пенсіонерів-військовослужбовців Головного управління за письмовою інформацією щодо розрахунку обчисленої пенсії і відрахувань виявив, що при призначенні і перерахунку пенсії не враховані суми премії за листопад 2008 року згідно грошового атестату №1 від 16 лютого 2009 року та премія в сумі 942 гривень за грудень 2008 року.
25 квітня 2016 року, на підставі Закону України "Про звернення громадян", позивач звернувся до ГУ ПФУ у Тернопільській області з проханням здійснити перерахунок призначеної йому пенсії з врахуванням отриманої перед звільненням премії за листопад та грудень 2009 року в загальній сумі 1410 грн. Однак, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за вих. №160/Л-11 від 10 квітня 2016 року йому було відмовлено у перерахунку пенсії з врахуванням виплаченої премії з посиланням на статтю 45 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме, що станом на 28 січня 2009 року (тобто на день призначення пенсії) премія йому не виплачувалась.
Вважаючи, що його права, свободи та законні інтереси порушені, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що з вини відповідача, останнім безпідставно не включено у розрахунок пенсії сум премій за листопад - грудень 2008 року, отриманих позивачем перед звільненням. Також судом апеляційної інстанції безпідставно, на думку позивача, не враховано положення частини третьої статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відповідно до якого перерахунок пенсії, який не проведено з вини органу Пенсійного фонду, проводиться без обмеження строку.
Від відповідача відзиву або заперечень на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є частково прийнятними з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема, осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який є вичерпним.
Як вбачається із матеріалів справі, спір між сторонами стосується питання щодо включення премій, виплачених позивачу перед звільненням до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія.
Так, як було зазначено вище, відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи, зокрема, премії в розмірах, установлених законодавством.