ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2019 року
Київ
справа №805/3473/17-а
адміністративне провадження №К/9901/35835/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.
суддів: Берназюка Я.О., Саприкіної І.В.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду у складі судді Галатіної О.О. від 13.11.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючої судді Ястребової Л.В., суддів: Гайдара А.В., Компанієць І.Д. від 05.02.2018
у справі № 805/3473/17-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (далі також - ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, відповідач), в якому просив: визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 27.09.2017 № К-4702/0-3166/6-17 у затвердженні проекту землеустрою земельної ділянки (кадастровий номер 1423055400:03:000:1787) та зобов`язати відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Дробишевської селищної ради Краснолиманського району Донецької області за межами населених пунктів.
2. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2017, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018, позов задоволено повністю: визнано протиправною відмову головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 27.09.2017 № К-4702/0-3166/6-17 щодо затвердження проекту землеустрою земельної ділянки (кадастровий номер 1423055400:03:000:1787); зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 1423055400:03:000:1787) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Дробишевської селищної ради Краснолиманського району Донецької області за межами населених пунктів; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 1280,00 грн.
3. 12.03.2018 до Верховного Суду від відповідача надійшла касаційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018, в якій просить такі скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
4. Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
5. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Саприкіної І.В.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Дробишевською селищною радою (орендодавець) та позивачем (орендар) 29.09.2006 укладено договір оренди землі № 66, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Дробишевської селищної ради. Зазначений договір укладено строком на сім років.
7. Наказом Головного управління Держземагенства у Донецькій області № ДЦ/1423055400:03:000/00000781 від 27.03.2014 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою громадянину ОСОБА_1 .
8. На підставі вказаного закону та заяви позивача у 2015 році розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, ОСОБА_1 .
9. Позивач з метою затвердження проекту землеустрою неодноразово звертався до відповідача з відповідними клопотаннями. Відповідач листами від 24.09.2015 № 19-5-7777.72-912/19-5, від 23.12.2015 № К-415/0-247/6-15 та від 12.03.2016 № К-418/0-628/6-16 надав відповіді позивачу на його звернення щодо затвердження проекту землеустрою, в яких зазначав, що поданий на розгляд проект землеустрою не в повній мірі відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, та повертав проект землеустрою на доопрацювання.
10. 23.05.2017 відповідач направив позивачу лист за вихідним № К-2020/0-1556/6-17, в якому зазначив, що зауваження, викладені раніше у листах Головного управління, усунуті позивачем не в повному обсязі, а саме: на титульному аркуші проекту землеустрою, кадастровому плані земельної ділянки та на аркушах відомостей про координати точок відсутня позначка про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру; термін дії наказу Головного управління від 27.03.2014 № ДЦ/1423055400:03:000/000000781 закінчився 27.03.2015; не уточнене цільове призначення витребуваної земельної ділянки у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.12.2014 № НВ-1401487602014.
11. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2017 № 805/2158/17-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.08.2017, повністю задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправною відмови Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 23.05.2017 № К-2020/0-1556-17 у затвердженні проекту землеустрою та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області з урахуванням висновків суду повторно розглянути клопотання позивача про затвердження землеустрою земельної ділянки, кадастровий номер якої 1423055400:03:000:1787. Постанова набрала законної сили 31.08.2017.
12. За результатом розгляду вказаної справи суд дійшов висновку, що підстави для відмови в затвердженні проекту землеустрою позивача, зазначені в листі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 23.05.2017 № К-2020/0-1556/16-17, є незаконними.
13. На виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2017 у справі № 805/2158/17-а відповідачем повторно розглянуто клопотання позивача та листом від 27.09.2017 № К-4702/0-3166/16-17 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою з тих же підстав, що і визнані судом незаконними постановою від 19.07.2017 у справі №805/2158/17-а. Додатково зауважено, що згідно з відомостями Національної кадастрової карти інформація щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1423055400:03:000:1787 відсутня, про що позивача повідомлено листом від 25.05.2017.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2017 у справі № 805/2158/17-а, яка набрала законної сили, визнано протиправною відмову відповідача щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки та зобов`язано ГУ Держгеокадастру в Донецькій області повторно розглянути клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою з урахуванням встановлених судом обставин. На виконання даного рішення відповідачем прийнято рішення, яким позивачу повторно відмовлено з тих же підстав, що були зазначені у його попередньому листі-відмові, який вказаним рішенням суду визнаний судом протиправним.
15. Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідачем прийняте рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України. Спірна земельна ділянка поділена на шість, яким присвоєно кадастрові номери та які надано у власність ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що судами не враховано наступні обставини: відсутні очевидні ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області; згідно з відомостями з Національної кадастрової карти (програмного забезпечення Державного земельного кадастру) інформація щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1423055400:03:000:1787 відсутня; позивач не усунув зауваження до проекту землеустрою; позивач не вжив дій щодо поновлення строку на розроблення проекту землеустрою; спірна земельна ділянка поділена на шість рівнозначних земельних ділянок, які передані у власність іншим особам, відтак у межах даної справи існує спір про право.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
18. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
20. За змістом статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
21. Частиною 2 статті 4 Земельного кодексу України передбачено, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
22. Статтею 30 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
23. Частиною 1 статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
24. У відповідності до частини 4 статті 186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
25. Частиною 5 статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
26. Згідно з частиною 6 статті 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
27. Частиною 8 статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).
Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.
28. Таким чином, статтею 186-1 Земельного кодексу України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі висновку, які можуть бути прийняті територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.
29. Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що інших підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, ніж ті, що визнані незаконними постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2017 № 805/2158/17-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.08.2017, відповідач у спірній відмові від 27.09.2017 № К-4702/0-3166/6-17 не зазначив. Будь-яких законних посилань на невідповідність проекту землеустрою нормативно-правовим актам відповідачем у листі-відмові в затвердженні такого проекту не викладено, отже, зважаючи на те, що судовий захист має бути ефективним і таким, що виключає необхідність повторного звернення до суду для захисту одного й того ж права від порушень у тих же правовідносинах, суд вважав за необхідне зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Донецькій області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 1423055400:03:000:1787) ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.
30. Окрім цього, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про безпідставність доводів відповідача щодо того, що спірна земельна ділянка вже передана іншим громадянам, оскільки у межах даного спору вирішується виключно питання щодо законності дій відповідача як суб`єкта владних повноважень щодо розгляду проекту землеустрою, а отримання іншими особами в оренду земельної ділянки не є предметом спору в даній справі.
31. Щодо доводів відповідача, викладених у касаційній скарзі, щодо помилковості вказаного висновку судів попередніх інстанцій колегія суддів зазначає наступне.