ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2019 року
Київ
справа №П/811/3527/15
адміністративне провадження №К/9901/14930/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу №П/811/3527/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Хилько Л.І., Притули К.М., Момонт Г.М. від 15 лютого 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Чередниченко В.Є., Панченко О.М., Коршуна А.О. від 27 травня 2016 року,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2015 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" (далі також - Уповноважена особа Фонду, відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - ФГВФО, відповідач 2), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо невключення позивача до Загального реєстру вкладників АТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду та ФГВФО включити ОСОБА_1 до переліку вкладників АТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО та надати додаткову інформацію до ФГВФО.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що між нею та Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" (далі також - ПАТ "Імексбанк") укладено договір про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, вклад "Постійний клієнт" на 3 місяці з відсотковою ставкою 17%. Сума вкладу складає 150 000,00 грн. На її рахунок перераховані грошові кошти у розмірі 150 000,00 грн. Однак, після віднесення ПАТ "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних, відкликання ліцензії та початку процедури його ліквідації Уповноваженою особою Фонду безпідставно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО. Посилаючись на порушення Уповноваженою особою Фонду приписів чинного законодавства, позивач вважає бездіяльність відповідача 1 щодо невключення її до переліку вкладників ПАТ "Імексбанк" протиправною та такою, що порушує право на отримання гарантованої суми вкладу.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року позов задоволено частково. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників АТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду надати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення ОСОБА_1 як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "Імексбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Уповноваженої особи Фонду та ФГВФО солідарно у рівних частках на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 487,20 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Уповноваженою особою Фонду не доведено наявності правових підстав для визнання нікчемним договору про приєднання до публічного договору банківського вкладу. Діями Уповноваженої особи Фонду порушено право позивача на визнання її новим вкладником за договором про приєднання до публічного договору банківського вкладу, внаслідок чого їй не виплачено кошти гарантованого відшкодування. З огляду на наведене суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Уповноваженої особи Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників АТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО.
В частині позовних вимог, заявлених до ФГВФО, суд першої інстанції зазначив про відсутність правових підстав для включення позивача до Загального реєстру вкладників АТ "Імексбанк" та виплати відшкодування, оскільки вказаний реєстр затверджується виключно на підставі Переліку вкладників, складеного та наданого Уповноваженою особою Фонду.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2016 року скасовано постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року та прийнято нову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду надати до ФГВФО додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника ПАТ "Імексбанк", яка має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Уповноваженою особою Фонду не надано доказів, що укладений позивачем з банком договір є нікчемним. А тому з урахуванням процедури визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО та з метою здійснення повного захисту прав позивача, дійшов висновку щодо задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО та зобов`язання Уповноваженої особи Фонду надати до ФГВФО додаткову інформацію щодо позивача як вкладника ПАТ "Імексбанк", який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО.
Крім того, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги до ФГВФО в частині зобов`язання включити позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є передчасними.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року і постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2016 року та ухвалити нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2016 року у справі № 811/3527/15.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 10 червня 2019 року визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року справу передано на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, оскільки до початку розгляду справи учасником справи заявлено клопотання про закриття провадження у справі з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року справу повернуто до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 січня 2015 року між позивачем та ПАТ "Імексбанк", в особі начальника відділення 304 АТ "Імексбанк" у м. Кіровограді Суржика А.В., що діє на підставі Довіреності від 02 вересня 2014 року № 020914/3 укладено Договір №1010020746 Банківського рахунку в національній валюті. Відповідно до умов цього договору Банк відкриває Клієнту поточний рахунок НОМЕР_2// НОМЕР_1 .
Цього ж дня, між ПАТ "Імексбанк" та ОСОБА_1 укладено договір №1010020747 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, в якому зазначено, що сума вкладу становить 150 000,00 грн, процента ставка - 17,00 % річних, порядок сплати відсотків - щомісяця, дата внесення вкладу - 26 січня 2015 року, дата повернення вкладу - 29 квітня 2015 року, вкладний рахунок та поточний рахунок.
ОСОБА_1 на рахунок зараховано кошти в розмірі 150 000,00 грн (квитанція №36284 від 26 січня 2015 року).
Правлінням Національного банку України 15 січня 2015 року прийнято постанову №16/БТ "Про віднесення AT "Імексбанк" до категорії проблемних".
26 січня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 50 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних".
На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією ФГВФО 26 січня 2015 року прийнято рішення №16 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Імексбанк", згідно з яким 27 січня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "Імексбанк" - Северина Ю.П.
Тимчасову адміністрацію в АТ "Імексбанк" запроваджено строком на три місяці, у період з 27 січня 2015 року по 26 квітня 2015 року.
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 23 квітня 2015 року № 84, строк проведення тимчасової адміністрації в АТ "Імексбанк" та повноваження уповноваженої особи Фонду продовжено до 26 травня 2015 року.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21 травня 2015 року №330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Імексбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27 травня 2015 року № 105 "Про початок процедури ліквідації АТ "Імексбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації АТ "Імексбанк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Імексбанк" Северина Юрія Петровича, у період з 27 травня 2015 року по 26 травня 2016 року.
Листом від 15 травня 2015 року № 5970 уповноважена особа повідомила позивача, що в період до моменту запровадження тимчасової адміністрації в установі АТ "Імексбанк" проведено ряд операцій, що за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені підпунктом 7 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки тому, що за результатами перевірки вирішено питання про нікчемність спірного договору банківського вкладу, зокрема, як такого, що підпадає під ознаки нікчемності, визначені пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки за таким договором кредитору надано переваги у вигляді можливості отримання грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку за рахунок виплати ФГВФО та спір у цій справі не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду не надходило, що відповідно до частини 4 статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом №4452-VI.
Частиною 1 статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Вкладником, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Частиною 2 статті 38 Закону № 4452-VI встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.