ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 904/5627/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" -
Чобанюк Т.М.,
Криворізької міської ради - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Криворізької міської ради
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2019
(у складі колегії суддів: Березкіна О. В. (головуючий), Дармін М. О., Кузнєцова І. Л.)
та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2019
(суддя Євстигнеєва Н. М.)
у справі № 904/5627/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
до Криворізької міської ради
про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 07.02.2012 № 121100004001051,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позивач, ПАТ "ПівдГЗК") (змінене найменування - Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - АТ "ПівдГЗК") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Криворізької міської ради (далі - відповідач, Рада) про визнання укладеною додаткової угоди № 2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 07.02.2012 №121100004001051 (державна реєстрація від 02.03.2012) (далі - договір оренди) у запропонованій позивачем редакції, яка передбачає доповнення договору оренди п. 4.1 (щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки) та внесення змін у п. 7 договору оренди (щодо розміру орендної плати відповідно до розрахунку (додаток № 1 до додаткової угоди № 2).
Обґрунтовуючи позовну заяву, ПАТ "ПівдГЗК" зазначило, що необхідність внесення змін до договору оренди зумовлена прийняттям Закону України від 07.12.2017 №2245-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" (далі - Закон України від 07.12.2017 № 2245-VІІІ), яким ст.284 Податкового кодексу України (далі - ПК України) доповнено п. 284.4, зі змісту якого вбачається, що плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до ст.274 та 277 цього Кодексу (п. 50 Закону України від 07.12.2017 № 2245-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2018).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2019, позовні вимоги задоволено, визнано укладеною додаткову угоду № 2 про внесення змін до договору оренди (разом із додатком № 1 до неї), у запропонованій позивачем редакції.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 762, 00 грн витрат зі сплати судового збору.
Обґрунтовуючи судові рішення, суди попередніх інстанцій вважали, що прийняті зміни до ПК України в частині розрахунку плати за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобутку корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин є підставою для внесення змін до договору оренди з огляду на імперативність положень ПК України; запропоновані позивачем умови додаткової угоди № 2 до договору оренди повністю відповідають положенням п.274.1 ст. 274, п. 284.4 ст. 284 та п. 288.5 ст. 288 ПК України. При цьому зазначили, що Правобережний відвал родовища "Скелеватське-Магнетитове" використовується позивачем для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, у жовтні 2019 року Рада звернулась до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2019, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування касаційної скарги Рада зазначила, що оскільки позивач не є постійним землекористувачем орендованої земельної ділянки комунальної власності, а є її орендарем, тобто є платником плати за землю у формі орендної плати, а не у формі земельного податку, то на нього, як на платника орендної плати, не розповсюджуються особливості оподаткування платою за землю, встановлені для платників земельного податку у п. 284.4 ст. 284 ПК України.
Відповідач також вказує, що запропоновані позивачем у додатковій угоді № 2 зміни до п. 7 договору оренди не можуть бути прийняті Радою, адже не узгоджуються з рішенням Ради від 27.06.2018 № 2816 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році", суперечать вимогам законодавства, принципу свободи договору та порушують інтереси територіальної громади м. Кривого Рогу в частині недоотримання коштів до місцевого бюджету від сплати орендної плати.
Окрім того, відповідач стверджує, що орендована позивачем земельна ділянка для розміщення Правобережного відвалу родовища "Скелеватське-Магнетитове" не пов`язана з видобуванням корисних копалин та розробкою родовищ корисних копалин, а тому плата за її оренду не може розраховуватись на підставі п. 284.4 ст.284 ПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 07.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі №904/5627/18 та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27.11.2019.
21.11.2019 АТ "ПівдГЗК" подало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечило доводи касаційної скарги, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2019 - без змін.
У судове засідання 27.11.2019 відповідач свого представника не направив, хоча був повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином.
Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії" та те, що явка учасників справи в суд касаційної інстанції не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не їх обов`язком, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника відповідача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.02.2012 між Радою (орендодавець) та ВАТ "ПівдГЗК" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №121100004001051 (державна реєстрація від 02.03.2012), зі змісту якого вбачається, що орендодавець на підставі рішення Ради від 29.12.2011 № 874 надав, а орендар - прийняв в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, площею 68,6907 га, кадастровий номер 1211000000:05:059:0010, яка знаходиться в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, для розміщення Правобережного відвалу (рекультивована ділянка), (пп. 1, 2, 4 договору оренди).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 52 548 385,50 грн (п. 4.1 договору оренди).
Зі змісту п. 6 договору оренди вбачається, що договір оренди укладено строком на 10 років.
У п. 7 договору оренди сторони погодили, що річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється ПК України, на підставі Витягу з технічної документації (або довідки) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, на рахунок Управління Державної казначейської служби України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області №33211812700019 у банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38032510 та на дату укладення договору становить 394 112,91 грн.
Відповідно до п. 10 договору оренди розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов`язується щорічно відповідно до інформації Держкомзему про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.
Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів формою, що заповнюється під час укладання або зміни договору чи продовження його дії (п. 11 договору оренди).
Згідно з п. 12 договору оренди розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 м2 земель міста, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законодавством та цим договором.
У п. 36 договору оренди вказано, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (окрім умов, вказаних в розділі "Орендна плата" цього договору). У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.
02.10.2014 сторони уклали додаткову угоду до договору оренди, якою внесли зміни у найменування орендаря - з ВАТ "ПівдГЗК" на ПАТ "ПівдГЗК", виключили п. 4.1 з договору оренди та виклали п. 7 договору оренди у наступній редакції: "Річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, з урахуванням рішення Криворізької міської ради від 26.06.2013 № 2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу". Плата вноситься орендарем на рахунок № 33218812700023 Управління Державної казначейської служби України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38031632".
Факт передачі позивачеві в оренду земельної ділянки площею 68,6907 га (кадастровий номер 1211000000:05:059:0010) для розміщення Правобережного відвалу в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки.
Рішенням Ради від 27.06.2018 № 2816 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році" встановлено, зокрема, що розмір ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю для земель промисловості з встановленим цільовим призначенням "Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами" (код 11.01), код розділу КВЕД 07, 09, для юридичних осіб на 2019 рік становить 2,500 % від нормативної грошової оцінки земель міста.
Разом з тим 01.01.2018 набув чинності Закон України від 07.12.2017 №2245-VІІІ, п. 50 якого ст. 284 ПК України доповнено п. 284.4 такого змісту: "Плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу".
У зв`язку з внесенням вказаних вище змін до ст. 284 ПК України, з метою приведення договору оренди у відповідність до вимог діючого законодавства України, ПАТ "ПівдГЗК" підготувало проєкт додаткової угоди № 2 до договору оренди, в якому запропонувало Раді:
доповнити договір оренди п. 4.1, в якому зазначити, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 120 606 374,23 грн станом на 01.01.2018;
внести зміни у п. 7 договору оренди та викласти його у наступній редакції: " 7. Починаючи з 01.01.2019 річна орендна плати за земельну ділянку вносить орендарем у розмірі 753 789,84 грн виключно у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2019 здійснюється на підставі п. 284.4 ст. 284 ПК України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до п. 274.1 ст. 274, п. 288.5.1 ст.288 ПК України та рішення Криворізької міської ради від 27.06.2018 № 2816 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році", відповідно до розрахунку, наведеного у додатку № 1 до цієї угоди, який є її невід`ємною частиною" (п. 2 додаткової угоди № 2 до договору оренди).
У п. 4 проєкту додаткової угоди № 2 позивач запропонував встановити, що всі інші умови договору оренди залишаються незмінними.
Проєкт додаткової угоди № 2 до договору оренди надано позивачем та отримано Радою 08.11.2018 (вх. № 922018).
Рада не надала відповіді на пропозицію позивача внести зміни у договір оренди шляхом підписання додаткової угоди № 2 до нього.
Ухилення Ради від укладення додаткової угоди № 2 до договору оренди стало підставою для звернення АТ "ПівдГЗК" з даним позовом до господарського суду.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2019 позов задоволено та визнано укладеною додаткову угоду № 2 про внесення змін до договору оренди (разом із додатком № 1 до неї), у запропонованій позивачем редакції, з підстав відповідності її умов положенням п. 274.1 ст. 274, п. 284.4 ст. 284 та п. 288.5 ст. 288 ПК України, з чим погодився і суд апеляційної інстанції у своїй постанові від 19.09.2019.
Переглянувши оскаржувані судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухвалені оскаржуваних судових рішень, Касаційний господарський суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Предметом позову у цій справі є внесення змін до укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди шляхом підписання додаткової угоди № 2 до договору оренди.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 651, ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.