Постанова
іменем України
18 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 686/24639/17
провадження № 51-5496 кмо 18
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого Огурецького В. П., суддів Анісімова Г. М., Григор`євої І. В., Кравченка С. І., Луганського Ю. М., Мазура М. В., Щепоткіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Батка Є.І.,
прокурора Чупринської Є.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 12 березня 2018 року, якою повернуто його апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 січня 2018 року у кримінальному провадженні №42016240000000031.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 січня 2018 року закрито провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ СУ ГУНП у Хмельницькій області, яка полягає в неповідомленні про прийняте рішення за його клопотанням від 28 листопада 2017 року у кримінальному провадженні № 42016240000000031.
Таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що у згаданому кримінальному провадженні згідно зі ст. 283 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) закінчено досудове розслідування (обвинувальний акт направлений до Хмельницького міськрайонного суду), а тому з огляду на положення ст. 303 КПК скарга ОСОБА_1 не може бути розглянута по суті.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 16 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на зазначену ухвалу слідчого судді залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 12 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто апелянту на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_1 отримав ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху 23 лютого 2018 року, проте у десятиденний строк недоліків апеляційної скарги не усунув.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду від 12 березня 2018 року, оскільки вважає, що він усунув недоліки, зазначені апеляційним судом у рішенні від 16 лютого 2018 року, а тому повернення його апеляційної скарги є безпідставним.
Крім того, 4 липня 2019 року на адресу Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про перегляд об`єднаною палатою рішень Верховного Суду, постановлених у справах
№ 686/24471/17 та № 686/25196/17.
Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою
Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 травня 2019 року кримінальне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК було передано на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду.
Таке рішення колегія суддів прийняла у зв`язку із тим, що вважала за необхідне відступити від висновків про застосування норм кримінального процесуального закону в подібних правовідносинах, викладених у постановах (ухвалах) колегій суддів Першої та Другої судових палат (провадження
№51-5480ск18, №51-5552ск18, №51-5835ск18, №51-5494ск18, №51-5500км18, №51-5497км18, №51-5499км18, №51-5547км18), в яких судді погодились із можливістю залишення без руху апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів.
Разом із цим, колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду дійшли й іншого висновку, скасувавши ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді й призначивши новий розгляд у суді апеляційної інстанції (справи № 51-5549км18, №51-5498км18, №51-5551км18, №51-6877км18, №51-7039км18). Постановляючи рішення, вони виходили із того, що апеляційний суд неправильно застосував положення
ст. 399 КПК (залишення апеляційної скарги без руху), оскільки ця норма процесуального закону може бути застосована до апеляційних скарг, поданих на судові рішення, передбачені частинами 1, 2 ст. 392 КПК, а щодо оскарження судових рішень, передбачених ч. 3 ст. 392 КПК (ухвали слідчого судді), застосуванню підлягає спеціальна норма - ст. 422 КПК.
З огляду на викладене, виходячи з необхідності забезпечення додержання принципу правової (юридичної) визначеності, є передбачені законом підстави для здійснення касаційного розгляду цього провадження об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а ухвала апеляційного суду має бути залишена без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів об`єднаної палати дійшла такого висновку.
У п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Для вирішення питання, чи відповідає ухвала суду апеляційної інстанції про повернення ОСОБА_1 апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді вимогам кримінального процесуального закону, колегія суддів об`єднаної палати вважає за необхідне здійснити аналіз і тлумачення норм КПК, які регулюють порядок перегляду судових рішень в апеляційному порядку з урахуванням особливостей розгляду апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів.
Частиною 1 ст. 392 КПК визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:
1) вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу;
2) ухвали про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру;
3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що в апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
При цьому КПК передбачає різний порядок дій судді-доповідача при отриманні апеляційної скарги на вирок чи ухвалу суду першої інстанції або при отриманні такої скарги на ухвалу слідчого судді. Зокрема, за змістом ст. 398 КПК, отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам ст. 396 КПК і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття провадження.
Згідно з вимогами частин 1, 2 та п.1 ч. 3 ст. 399 КПК суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу. Якщо особа усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду апеляційної інстанції. Протягом трьох днів після усунення недоліків апеляційної скарги і за відсутності перешкод суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження. Апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
На відміну від цього, статтею 422 КПК встановлено особливості порядку апеляційної перевірки ухвал слідчого судді, а саме:
- отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особі, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду (частина 1);
- апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції (частина 2).