Постанова
Іменем України
28 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 723/3247/18
провадження № 61-16046св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач — ОСОБА_2,
відповідачі: Сторожинецька міська рада Сторожинецького району Чернівецької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 21 травня 2019 року у складі судді Бужори В. Т. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Кулянди М. І., Одинака О. О., Владичана А. І.,
у справі за позовом ОСОБА_2 до Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання заповіту недійсним.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним.
В позові посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9 . За життя, а саме 27 лютого 2017 року, ОСОБА_9 склав заповіт, посвідчений старостою села Бобівці Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області ОСОБА_3.
Вважав, що вказаний заповіт складено та посвідчено з порушенням вимог законодавства щодо його форми і порядку посвідчення, оскільки староста села не має повноважень засвідчувати заповіт.
На підставі наведеного, просив суд визнати недійсним заповіт, складений 27 лютого 2017 року ОСОБА_9 та посвідчений старостою села Бобівці Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області ОСОБА_3., зареєстрований в реєстрі за № 5 від 27 лютого 2017 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 21 травня 2019 року, яке залишено без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року, в позові про визнання заповіту недійсним відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що вказаний заповіт був посвідчений особою, яка була належним чином уповноважена на такі дії. Заповіт відповідає вимогам законодавства, сам правочин відповідає волі спадкодавця та направлений на реалізацію його права власності в частині розпорядження належним йому майном, оскільки був підписаний з доброї волі за власним бажанням та з власної ініціативи власноручно спадкодавцем.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Сторожинецького районного суду Чернівецької області.
12 вересня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення сесії міської ради щодо уповноваження ОСОБА_3 вчиняти нотаріальні дії є незаконним, і таким, що суперечить закону та виходить за межі компетенції та повноважень Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області. Крім того, заповіт складено з порушенням вимог законодавства, оскільки в заповіті не зазначено місце та час його складання. Крім того, заповіт складений за допомогою загальноприйнятих технічних засобів та не прочитаний вголос.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_9 (а. с. 7).
За життя, а саме 27 лютого 2017 року, він склав заповіт, яким заповів все своє майно ОСОБА_4 (а. с.55).
Після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина на належне йому майно.
Заповіт було посвідчено старостою села Бобівці Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області, на якого згідно рішення Сторожинецької міської ради від 29 грудня 2016 року № 28-1/2016 було покладено повноваження вчиняти нотаріальні дії, в розумінні статті 37 Закону України "Про нотаріат" (а. с. 37).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з пунктом 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з частинами першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статі 203 цього Кодексу.