Постанова
Іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 726/1894/18-ц
провадження № 61-16780 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В.,
Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - ОСОБА_2 ;
відповідач - ОСОБА_3 ;
представник відповідача - ОСОБА_4 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 10 квітня 2019 року у складі судді Асташева С. А. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року у складі судді: Литвинюк І. М., Владичана А. І., Лисака І. Н.,
ВСТАНОВИВ :
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що він є власником житлового будинку
АДРЕСА_2 , який знаходиться на земельній ділянці площею 0,0475 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер -7310136900:55:005:1027.
ОСОБА_3 є його рідним братом та власником житлового
АДРЕСА_1 , який знаходиться на сусідній земельній ділянці площею 0,0525 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер - 7310136900:55:005:1026.
Зазначав, що кожен з них є власником окремої частини земельної ділянки ОСОБА_3 перешкоджає йому у встановленні огорожі на межі їхніх земельних ділянок відповідно до схеми прив`язки окружної межі земельної ділянки до об`єктів і контурів місцевості, та використовує земельну ділянку, яка належить йому на праві власності, як землю загального користування, чим порушує його права як власника.
Вказував на те, що 22 серпня 2018 року він звертався до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 із заявою про виконання землевпорядних робіт щодо встановлення (відновлення) меж спірної земельної ділянки, однак виконати зазначені роботи не було можливості, оскільки відповідач, як сусідній землекористувач, перешкоджав у їх проведенні.
У зв`язку із ситуацією, яка склалася, йому завдано моральної шкоди, яка полягає у тому, що він не має можливості користуватися своєю власністю.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд усунути перешкоди
у користуванні і володінні вказаною земельною ділянкою шляхом встановлення огорожі на межі, зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди у встановленні такої огорожі та стягнути з нього на свою користь моральну шкоду у розмірі 10 тис. грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 10 квітня 2019 року
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 2 436 грн.
Компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 114 грн
40 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що предметом позову у справі
є усунення перешкод у проведенні будівельних робіт із встановлення огорожі. На підставі наданих позивачем доказів неможливо встановити, де саме він хоче збудувати вказану огорожу, не надано земельно-кадастрової документації, експлікації меж суміжних земельних ділянок. На схемі прив`язки окружної межі земельної ділянки, наданої позивачем, у описі меж зазначено, що земельна ділянка № 30-А межує із земельною ділянкою № 30 з двох протилежних сторін, а саме, від позначки Б до В, та від позначки Г до А. Отже, є незрозумілим місце розміщення огорожі про усунення перешкод, у встановленні якої просить позивач. Оскільки вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною, тому також не підлягає задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 10 квітня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні спору судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Зазначено, що у справі відсутні докази, які б свідчили про відведення земельних ділянок в натурі на місцевості
зі схематичним зазначенням розташування кожної ділянки відносно інших сусідніх ділянок та відповідного їх розмежування, встановлення границь на місцевості, а тому незрозумілим є місце розміщення огорожі, про усунення перешкод у встановленні якої просить позивач. З клопотанням про призначення у справі судово-землевпорядної експертизи сторони
не зверталися. А тому позивач позов не довів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, прийняти нову постанову про задоволення його позову.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 12 вересня 2019 року касаційне провадження у зазначеній справі відкрито та витребувано її з суду першої інстанції.
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3
є власниками сусідніх земельних ділянок. На час набуття відповідачем права власності на земельну ділянку вже частково існувала огорожа та межі були визначені із його земельною ділянкою. Після ухвалення судового рішення судом першої інстанції, позивач отримав схему розміщення земельних ділянок, що знаходяться по АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2
та кадастровий план його земельної ділянки, які виконано сертифікованим інженером-землевпорядником, що були долучені до апеляційної скарги, тобто після ухвалення судового рішення судом першої інстанції. Також зазначає, що відповідачем не надано для ознайомлення копії попереднього розрахунку судових витрат, що передбачено частиною першою статті 134 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0475 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер - 7310136900:55:005:1027, на підставі договору дарування земельної ділянки від 11 листопада 2015 року.
ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0525 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер - 7310136900:55:005:1026, на підставі договору дарування земельної ділянки від 19 травня 2016 року, згідно витягу державного реєстру речових прав на нерухоме майно
№ 133473327 від 07 серпня 2018 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують.