Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 182/18/17(провадження № 14-702 цс 19)
14 листопада 2019 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду ухвалою від 14 листопада 2019 року прийняла та призначила до розгляду справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод залізобетонних конструкцій", Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕП", ОСОБА_1 про визнання права державної власності та витребування майна з чужого незаконного володіння за касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 липня 2019 року.
Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.
1. У січні 2017 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - Фонд) звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просило визнати право державної власності в особі Фонду на об`єкти нерухомого майна: "Сауна лісопильного цеху" та "Будівництво бази відпочинку" та витребувати на користь держави в особі Фонду з чужого незаконного володіння Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод залізобетонних конструкцій" (далі - ВАТ "Нікопольський завод залізобетонних конструкцій") майно "Будівництво бази відпочинку" та з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕП" (далі - ТОВ "СТЕП") та ОСОБА_1 майно "Сауна лісопильного цеху".
2. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року в задоволені позову відмовлено.
3. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ВАТ "Нікопольський завод залізобетонних конструкцій", яке є правонаступником орендного підприємства "Нікопольський завод залізобетонних конструкцій № 27", є добросовісним набувачем спірного майна, а тому не може бути внього витребувано, оскільки вибуло із володіння Фонду з волі останнього на законних підставах.
4. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 липня 2019 року частково задоволена апеляційна скарга Фонду, рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Фонду до ВАТ "Нікопольський завод залізобетонних конструкцій", ТОВ"СТЕП" про визнання права державної власності та витребування майна з чужого незаконного володіння скасоване. Провадження у справі в цій частині закрите.
5. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спір у частині вимог Фонду до ВАТ "Нікопольський завод залізобетонних конструкцій", ТОВ "СТЕП" виник між юридичними особами у правовідносинах із захисту речового права на нерухоме майно, що відповідає критеріям належності справи в цій частині позовних вимог до господарського судочинства. Оскільки не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом (стаття 16 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції, яка діяла на час звернення до суду з позовом) суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.
6. У серпні 2019 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
7. Касаційна скарга, крім іншого, мотивована тим, що пред`явлені Фондом вимоги, як до фізичної особи, так і до юридичних осіб, взаємопов`язані і мають розглядатися в одному позові в межах однієї юрисдикції. Крім того, у березні 2016 року Фонд вже звертався до господарського суду з аналогічними вимогами, але йому було відмовлено у відкритті провадження.
8. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2019 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України у редакції, чинній на час постановлення зазначеної ухвали, якою було встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
9. Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що касаційна скарга містить доводи про порушення судом апеляційної інстанції правил предметної юрисдикції.
10. На час вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про прийняття до розгляду цієї справи набрав чинності Закон України від 02 жовтня 2019 року № 142-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи". Відповідно до частини шостої статті 404 ЦПК України у редакції цього Закону, якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про недоцільність розгляду справи, зокрема, якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала.