Постанова
Іменем України
22 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 549/455/16-ц
провадження № 61-23003 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Кривцової Г. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідачі: Донецький навчально-виховний комплекс № 114 Донецької міської ради Донецької області, Донецька міська рада, відділу освіти Петровської районної у м. Донецьку ради, Міністерство освіти і науки України, Управління державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області, Державна казначейська служба України,
третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
у Петровському районі м. Донецька,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2016 року у складі судді Крєпкого С. І. та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 24 січня 2017 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Хіль Л. М., Лобова О. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Донецького навчально-виховного комплексу (далі - НВК) № 114 Донецької міської ради Донецької області, Донецької міської ради, відділу освіти Петровської районної у м. Донецьку ради, Міністерства освіти і науки України, Управління державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області (далі - УДКСУ у м. Донецьку), Державної казначейської служби України, третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м. Донецьк, про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати.
В обґрунтування позову зазначала, що з 01 серпня 2005 року працювала вихователем у Донецькому НВК № 114 Донецької міської ради Донецької області. З 01 квітня 2014 року по 14 квітня 2014 року вона перебувала на лікарняному по догляду за хворою донькою - ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак страхових виплат, як застрахованій особі, на її рахунок не надходило.
З липня 2014 року у м. Донецьку почалася активна фаза антитерористичної операції, з моменту проведення якої територія м. Донецька стала тимчасово непідконтрольною органам державної влади.
З 01 червня 2014 року по 13 липня 2014 року Донецький НВК № 114 Донецької міської ради Донецької області не виплатив їй заробітну плату, посилаючись на відсутність коштів.
З 01 вересня 2014 року по 26 жовтня 2014 року вона перебувала у щорічній основній оплачуваній відпустці тривалістю 56 календарних днів, однак кошти за цей період їй також не виплачені, а з 26 жовтня 2014 року по день звільнення вона перебувала у відпустці без збереження заробітної плати на вимогу роботодавця з незалежних від неї причин.
28 листопада 2014 року вона звільнилася з посади вихователя Донецького НВК № 114 Донецької міської ради Донецької області за власним бажанням та виїхала з місця постійного проживання, однак належного розрахунку при звільненні з нею роботодавцем проведено не було.
Ураховуючи наведене, позивач просила стягнути солідарно з Донецького НВК № 114 Донецької міської ради Донецької області, Донецької міської ради, відділу освіти Петровської районної у м. Донецьку ради, Міністерства освіти
і науки України, УДКСУ у м. Донецьку та Державної казначейської служби Українина її користь заборгованість, а саме: по заробітній платі за період
з 01 червня 2014 року по 13 липня 2014 року у розмірі 6 251,67 грн; по оплаті днів тимчасової непрацездатності за період з 01 квітня 2014 року по 14 квітня 2014 року у розмірі 2 050,16 грн; по заробітній платі за час відпустки за період з 01 вересня 2014 року по 26 жовтня 2014 року у розмірі 8 200,64 грн; середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 29 листопада 2014 року
по 07 жовтня 2016 року у розмірі 37 330,20 грн; компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати у сумі 7 224,93 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з тих підстав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Донецький НВК № 114 Донецької міської ради Донецької області має заборгованість із заробітної плати перед позивачем.
При цьому, Донецький НВК № 114 Донецької міської ради Донецької області та відділ освіти Петровської районної у м. Донецьку ради, які являються розпорядниками бюджетних коштів на виплату заробітної плати позивачці, до теперішнього часу не переміщені в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, не здійснюють свого функціонування на контрольованих Україною територіях, не відкрили рахунки в органах казначейства за місцем переміщення,
а продовжують функціонувати на території м. Донецька, яка не повернута під контроль органів державної влади України.
Позивач не перебувала у трудових відносинах з УДКСУ у м. Донецьку, Донецькою міською радою, Міністерством освіти і науки України і вони не
є роботодавцями у розумінні положень Кодексу законів про працю України, які зобов`язані виплачувати позивачу заробітну плату, тому суд вважав, що заявлені позовні вимоги до вказаних відповідачів не ґрунтуються на законі
і задоволені бути не можуть.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 24 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2016 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, повно та всебічно встановивши фактичні обставини справи, надавши належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам та доводам сторін, установивши, що наявність у Донецького НВК № 114 Донецької міської ради Донецької області заборгованості по заробітній платі перед позивачем належними та допустимими доказами не підтверджена, Донецький НВК
№ 114 Донецької міської ради Донецької області та відділ освіти Петровської районної у м. Донецьку ради знаходяться на непідконтрольній Україні території та не є переміщеними на підконтрольну територію України, обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі, а також про стягнення середнього заробітку та компенсації втрати частини доходу, які є похідними від вказаної вимоги, у задоволенні якої відмовлено.
Оскільки Донецький НВК № 114 Донецької міської ради Донецької області
є комунальним підприємством, фінансується за рахунок місцевого бюджету, підстави для стягнення заборгованість по заробітній платі з Міністерства освіти і науки України, УДКСУ у м. Донецьку та Державної казначейської служби України відсутні.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та її короткий зміст
У лютому 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 24 січня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 549/455/16-ц та витребувано її матеріали з Чорнухинського районного суду Полтавської області.
У квітні 2017 року справа надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Статтею 388 ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Пунктом 4 частини першої Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
У червні 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу передано судді-доповідачу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно не з`ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не досліджено належним чином наявні у справі докази.
Зазначила, що постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада
2014 року № 595 "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей", яка набрала чинності 11 листопада 2014 року, а заборгованість по заробітній платі виникла у червні 2014 року, тому застосування її норм до заявлених позовних вимог є неконституційним.
Оскільки Донецька міська рада, як засновник Донецького НВК
№ 114 Донецької міської ради Донецької області, здійснювало фінансове забезпечення відповідної установи, а УДКСУ у м. Донецьку та Державна казначейська служба України здійснювали казначейське обслуговування бюджетних коштів, а тому виплата заробітної плати підлягала здійсненню на загальних умовах.
Заперечення на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 01 серпня 2005 року працювала вихователем у Донецькому НВК № 114 Донецької міської ради Донецької області (а. с. 9).
Згідно з наказом Донецького НВК № 114 Донецької міської ради Донецької областівід 28 листопада 2014 року № 300-к/дл ОСОБА_1 була звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (а. с. 11).
Відомості про звільнення із займаної посади у трудовій книжці відсутні
(а. с. 9-10)
Донецький НВК № 114 Донецької міської ради Донецької області, відділ освіти Петровської районної ради у м. Донецьку не переміщені в населені пункти, на території яких органи державної влади України здійснюють свої повноваження в повному обсязі (а. с. 19-20, 22).
Відповідно до виписки з карткового рахунку ОСОБА_1 у ПАТ КБ "ПриватБанк" від 23 вересня 2016 року № 1D4P-DVS3-E7R3-5GGG виплату заробітної плати ОСОБА_1 за даною карткою у 2014 році було проведено 29 травня 2014 року в сумі 3 135,27 грн, 14 травня 2014 року в сумі
1 002,07 грн, 27 березня 2014 року в сумі 2 191,54 грн, 13 березня 2014 року
в сумі 919,41 грн, 28 лютого 2014 року в сумі 2 024,41 грн, 19 лютого 2014 року в сумі 957,11 грн, 29 січня 2014 року в сумі 2 678, 29 грн, 16 січня 2014 року
в сумі 938,27 грн.
Інших операцій по зарахуванню заробітної плати на картковий рахунок ОСОБА_1 у вказаний період не проводилося (а. с. 12-13).