Постанова
Іменем України
28 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 597/619/17
Провадження № 61-1438ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Чортківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Заліщицької міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 07 лютого 2018 року у складі судді Торської І. В. та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 30 травня 2018 року у складі колегії суддів: Храпак Н. М., Дикун С. І., Парандюк Т. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У червні 2017 року заступник керівника Чортківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Заліщицької міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору укладеним.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 як замовник будівництва магазину продовольчих та промислових товарів, загальною площею 367,8 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, у порушення вимог статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не брала участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Заліщики і до прийняття об`єкта в експлуатацію не уклала з органом місцевого самоврядування договору про пайову участь, хоча їй пропозиції неодноразово направлялися. Неукладення замовниками будівництва договору пайової участі завдає майнової шкоди інтересам держави у вигляді ненадходження коштів до бюджету міста та перешкоджає своєчасному та повному виконанню прибуткової частини бюджету, негативно впливає на стан фінансування видатків бюджету.
Із урахуванням наведеного, позивач просив суд визнати укладеним договір про пайову участь (внесок) ОСОБА_1 у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Заліщики, відповідно до якого відповідач зобовʼязана сплатити пайовий внесок у розмірі 61 762,50 грн, а також стягнути із відповідача на його користь понесенні судові витрати.
Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 07 лютого 2018 року позов заступника керівника Чортківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Заліщицької міської ради задоволено частково. Визнано укладеним договір про пайову участь (внесок) ОСОБА_1 у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Заліщики, відповідно до якого останню зобов`язано перерахувати кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Заліщики у розмірі 24 705,00 грн єдиним платежем на рахунок Заліщицької міської ради № 31513921700161 відповідно до розрахунку протягом 40 днів з моменту укладення договору. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 30 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 07 лютого 2018 року залишено без змін.
Задовольняючи частково позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що відповідач зобов`язана взяти пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Заліщики, проте відповідного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не укладала, до позивача з метою укладення такого договору не зверталася, а тому наявні підстави для визнання такого договору укладеним.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У липні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 07 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 30 травня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір пайової участі ОСОБА_1 у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Заліщики на загальну суму 46 342,00 грн.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не надав доказів щодо опублікування в офіційних друкованих виданнях рішень Заліщицької міської ради від 21 березня 2013 року № 1248 та від 25 квітня 2016 року № 365. Розмір пайової участі відповідача у розвитку інфраструктури міста Заліщики необхідно зменшити на суму кошторисної вартості каналізаційних мереж та укладеної бруківки поза межами земельної ділянки, на якій здійснювалося будівництво об`єкта.
У грудні 2018 року від Заліщицької міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, уякому заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що рішення Заліщицької міської ради від 21 березня 2013 року № 1248 та від 25 квітня 2016 року № 365 відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" оприлюдненні на офіційному стенді у приміщенні Заліщицької міської ради та опубліковані на офіційному сайті Заліщицької міської ради, а також оприлюднені в районній газеті "Колос" від 13 травня 2016 року № 38-39 (8470). Рішення про зменшення розміру пайової участі ОСОБА_1 у розвитку інфраструктури міста Заліщики не приймалося.
У грудні 2018 року від Прокуратури Тернопільської області надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, уякому заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, тоді як висновки судів про відсутність підстав для зменшення розміру пайового внеску відповідача у розвитку інженерно-транспортної та соціальноїінфраструктури міста Заліщики відповідають фактичним обставинам справи.
У грудні 2018 року від ОСОБА_1 надійшли доповнення до касаційної скарги.
У грудні 2018 року від Прокуратури Тернопільської області надійшли додаткові пояснення до доповнень до касаційної скарги.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню із таких підстав.
Судами встановлено, що Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області 04 жовтня 2013 за № ТП083132770048 зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт магазину продовольчих та промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1, затвердженої замовником ОСОБА_1 07 серпня 2013 року.
Відповідно до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області 19 червня 2014 року, магазин продовольчих та промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1, прийнято до експлуатації. ОСОБА_1 повідомила Заліщицьку міську раду про готовність об`єкта до експлуатації 25 червня 2014 року.
ОСОБА_1 не виконала обов`язок щодо укладення договору про пайову участь і не зверталася до позивача щодо укладення такого договору.
Листом від 16 травня 2016 року № 330, Виконавчий комітет Заліщицької міської ради звернувся до ОСОБА_1 щодо укладення договору про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інфраструктури м. Заліщики.
Крім цього, Заліщицька міська рада тричі рекомендованими листами надсилала ОСОБА_1 пропозиції разом із проектами договорів щодо пайової участі (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Заліщики.
Нормативно-правове обґрунтування
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Положеннями статті 40 зазначеного закону встановлено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.