Постанова
Іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 473/3553/18
провадження № 61-6620св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер",
відповідач - приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Нехимчук Кирило Борисович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області у складі судді Старжинської О. Є від 12 грудня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду у складі колегії суддів: Шаманської Н. О., Данилової О. О., Коломієць В. В., від 28 лютого 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" (далі - НВ ТОВ "Агро-Інтер") звернулося до суду з позовом до приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Нехимчука К. Б. (далі -приватний нотаріус Нехимчук К. Б.), у якому просило визнати протиправними дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису від 19 квітня 2013 року, на підставі договору позики від 12 вересня 2012 року, який укладений між НВ ТОВ "Агро-Інтер" та приватним підприємством "Воронівка Агро" (далі - ПП "Воронівка Агро").
Нотаріус не отримував первинні бухгалтерські документи щодо передачі та повернення грошових коштів за договором позики від 12 вересня 2012 року, отже не мав доказів безспірності цієї заборгованості. Однак, в порушення статей 49, 88 Закону України "Про нотаріат" відповідач вчинив виконавчий напис 19 квітня 2013 року, тому позивач просив цю нотаріальну дію визнати неправомірною.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року, у задоволенні позову НВ ТОВ "Агро-Інтер" відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позовні вимоги про визнання протиправними дій нотаріуса є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки приватний нотаріус Нехимчук К. Б. не є належним відповідачем в зазначеному спорі. Крім того, в порушення вимог статті 16 ЦК України позивачем було обрано неналежний спосіб захисту цивільних прав та інтересів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року, НВ ТОВ "Агро-Інтер" просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень дійшли помилкового висновку щодо неналежного способу захисту порушеного права обраного позивачем та відсутності преюдиційного факту, встановленого рішенням господарського суду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
12 вересня 2012 року між НВ ТОВ "Агро-Інтер" та ПП "Воронівка Агро" був укладений договір позики, який посвідчений приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Нехимчуком К. Б., за умовами якого у разі невиконання, або неналежного виконання позичальником умов цього договору, позикодавець має право звернути стягнення на майно позичальника у будь-якому порядку передбаченому законодавством України, в тому числі шляхом вчинення виконавчого напису (пункт 9 Договору).
Цей договір є чинним, даних про спростування презумпції його правомірності матеріали справи не містять.
19 квітня 2013 року приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Нехимчуком К. Б. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 231, за яким запропоновано стягнути з НВ ТОВ "Агро-Інтер" на користь ПП "Воронівка Агро" грошові кошти у розмірі 1 500 000,00 грн та витрати за вчинення виконавчого напису у розмірі 15 000,00 грн.
У визнанні цього виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню НВ ТОВ "Агро-Інтер" відмовлено рішенням Господарського суду міста Києва від 26 липня 2017 року (справа № 910/5226/17). У цьому рішенні встановлено, що при вчиненні виконавчого напису у нотаріуса були відсутні підстави вважати заборгованість безспірною, однак підставою відмови у позові є пропуск НВ ТОВ "Агро-Інтер" строку позовної давності.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.