Постанова
Іменем України
28 листопада 2019 року
м. Київ
справа №227/3697/17
провадження №61-2050св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агродобробут",
третя особа - відділ у Добропільському районі Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агродобробут" на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 вересня 2018 року у складі судді Корнєєвої В. В. та постанову Донецького апеляційного суду від 12 грудня 2018 року у складі колегії суддів Тимченко О. О., Дундар І. О., Краснощокової Н. С.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агродобробут" (далі - ТОВ "Агродобробут"), третя особа - відділ у Добропільському районі Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області, в якому просила визнати недійсним договір оренди землі, укладений між нею та ТОВ "Агродобробут" від 21 грудня 2010 року, зареєстрований у Добропільському міському відділі Донецької регіональної філії ДП "ЦДЗК" при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 грудня 2010 року.
Позов мотивовано тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 5,870 га, яка розташована на території Ганнівської сільської ради Добропільського району Донецької області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Позивач у 2017 році виявила, що вказаний договір оренди землі нею не підписувався, повноважень на підписання від свого імені спірного договору та акту приймання-передачі земельної ділянки, вона нікому не надавала.
08 листопада 2017 року позивач звернулася з письмовою заявою до директора ТОВ "Агродобробут" Каплунова С. О. та повідомила, що договір оренди земельної ділянки вона не укладала, на що отримала відповідь про те, що договір виконується у повному обсязі у відповідності з чинним законодавством України.
У зв`язку з наведеним та посилаючись на відсутність волевиявлення щодо передачі земельної ділянки в оренду, позивач просила визнати оспорюваний договір оренди землі недійсним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 12 грудня 2018 року, позов задоволено.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського призначення від 21 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Агродобробут", зареєстрований в Добропільському міському відділі Донецької регіональної філії ДП "ЦДЗК" при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 грудня 2010 року.
Стягнуто з ТОВ "Агродобробут" на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 грн та судові витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 6 864 грн.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що ОСОБА_1 не надавала згоди на укладення між нею та відповідачем ТОВ "Агродобробут" договору оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського призначення від 21 грудня 2010 року площею 5,870 га, яка розташована на території Ганнівської сільської ради Добропільського району Донецької області, та належить їй на праві власності, не підписувала спірного договору оренди, не обговорювала істотні умови цього договору, тобто не здійснювала своє волевиявлення на створення цивільно-правових відносин щодо оренди належної їй земельної ділянки як учасник правочину.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ "Агродобробут", не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та відмовити у задоволенні позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведено підстав недійсності оспорюваного нею правочину. Суди не врахували, що отримання позивачем орендної плати за користування земельною ділянкою є підтвердженням того, що вона мала намір на укладення договору оренди.
Під час вирішення даного спору суди не врахували, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Судами неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки, оскаржуваний договір за встановлених обставин має бути визнаний неукладеним та не може бути визнаним недійсним.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, представник ОСОБА_1, заперечує проти доводів відповідача та просить залишити ухвалені у справі рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.