Постанова
Іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 753/6901/17
провадження № 61-46610св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Паракуда Ірина Вікторівна, головний державний виконавець Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Білан Юлія Станіславівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 жовтня 2017 року у складі судді Колесника О. М. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 25 липня 2018 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Мазурик О. Ф., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі -
ПАТ "Укрсоцбанк"), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Паракуда І. В. (далі - приватний нотаріус Київського МНО), головний державний виконавець Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Білан Ю. С. (далі - Дарницький РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовна заява мотивована тим, що 11 жовтня 2007 року між ОСОБА_2 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБ СР "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", укладено договір кредиту, відповідно до якого позичальник отримала кредит у розмірі 440 000 грн зі сплатою 15 % річних з кінцевим терміном повернення коштів до 10 жовтня 2027 року.
Кредитні зобов`язання були забезпечені укладеним 11 жовтня 2007 року між ОСОБА_2 та АКБ "Укрсоцбанк" іпотечним договором, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
Вказувала, що під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження у Дарницькому РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві 10 лютого 2017 року дізналася, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І. В. вчинено виконавчий напис від 05 вересня 2011 року, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності позивачу.
Зазначала, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог законодавства.
Вважала, що положення Закону України "Про заставу" у частині здійснення звернення стягнення на предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса не підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли з договору кредиту, як такі, що суперечать нормам Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (у редакції, яка була чинна на момент укладення договору кредиту) щодо позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на момент укладення договору кредиту, діяла редакція Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у статті 26 якої не було передбачено такого позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як реалізація майна, що є предметом забезпечувального обтяження, на підставі виконавчого напису нотаріуса, а тому вчинений виконавчий напис нотаріуса не може підлягати виконанню.
На підставі викладеного ОСОБА_2 просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуди І. В., вчинений 05 вересня
2011 року, про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 30 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами своїх вимог під час розгляду справи по суті.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 25 липня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що доказів на спростування того, що банком було надано нотаріусу всі необхідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості, належне направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень, ОСОБА_1 до суду не надала.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати заочне рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не повно з`ясували обставини справи.
На час вчинення виконавчого напису у розпорядженні нотаріуса не було всіх необхідних документів, зокрема оригіналу розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; довідки фінансової установи про ненадходження платежу, та інші документи, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, тому нотаріус не мав передбачених законом підстав для вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки.
У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких нотаріус вчинив спірний виконавчий напис, отже суди не виконали вимоги процесуального права щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи, не врахували, що позивач просила визнати виконавчий напис недійсним, посилаючись при цьому на порушення нотаріусом вимог закону при його вчиненні.
Матеріали справи не містять вимоги банку про повне дострокове погашення кредитної заборгованості та доказів відправлення такої вимоги боржнику, а також інших доказів на підтвердження правомірних дій нотаріуса при вчиненні ним спірного напису, на що суд першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги.
Крім того, ОСОБА_1 подала до касаційного суду доповнення до касаційної скарги, в яких указувала, що відповідно до вимог
статті 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати у Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави, проте банк не надав доказів на підтвердження вчинення таких дій.
Тобто законодавець визначив, що для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника та зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Вказані вимоги є імперативними і не виконуються на розсуд стягувача.
Суди не перевірили, чи дотримано нотаріусом трирічний строк вчинення виконавчого напису з моменту виникнення права вимоги за основним зобов`язанням, оскільки боржник не сплатив жодного платежу за кредитом, а також, чи надано банком докази на підтвердження безспірності заборгованості, чи надіслав іпотекодержатель іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення.
Крім того, сторони погодили у пункті 5.2 іпотечного договору передачу спору між сторонами на розгляд третейського суду. Вказана третейська угода не визнавалася недійсною, відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про третейські суди", а тому є обов`язковою до виконання сторонами.
Доводи інших учасників справи
У грудні 2018 року ПАТ "Укрсоцбанк" подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши позичальнику кредит, а остання не виконує взяті на себе зобов`язання щодо сплати кредиту та відсотків за користування ним.
Доказів на спростування тих обставин, що банком надано нотаріусу всі необхідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості, належне направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень та іпотечну вимогу, остання суду не надала.
Крім того, позивачем не надано жодних доказів того, що нотаріус вчинив виконавчий напис без отримання необхідних документів. Нотаріус діяв відповідно до вимог чинного законодавства, підстави для скасування виконавчого напису відсутні.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу.
11 грудня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 11 жовтня 2007 року між ОСОБА_2 та
АКБ СР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", укладено договір кредиту, відповідно до якого позичальник отримала кредит у розмірі 440 000 грн зі сплатою 15 % річних з кінцевим терміном повернення коштів до 10 жовтня 2027 року.
Кредитні зобов`язання були забезпечені укладеним 11 жовтня 2007 року між ОСОБА_2 та АКБ "Укрсоцбанк" іпотечним договором, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
Сторони іпотечного договору у пункті 4.1 цього правочину погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з пунктом 4.5.2 іпотечного договору іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один з визначених сторонами способів, зокрема на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Суди також встановили, що ПАТ "Укрсоцбанк" 05 вересня 2011 року подало приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу
Паракуді І. В. заяву на вчинення виконавчого напису.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І. В. 05 вересня 2011 року вчинено виконавчий напис, який зареєстровано у реєстрі за № 3196, в якому запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного вище нерухомого майна, переданого в іпотеку, запропоновано задовольнити вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" у розмірі
593 656,65 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.