Постанова
Іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 757/76705/17-ц
провадження № 61-13427св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Державна архітектурно-будівельна інспекція України,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 лютого 2019 року в складі судді Осаулова А. А. та постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2019 року у складі колегії суддів: Оніщук М. І., Шебуєвої В. А., Крижанівської Г. В., у справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії шляхом знесення добудови до нежитлового приміщення.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії шляхом знесення добудови до нежитлового приміщення.
Позовна заява мотивована тим, що 17 липня 2017 року посадовою особою департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у м. Києві було проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_1 та ПП "Світлана" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті "Нежиле приміщення НОМЕР_1 ) на АДРЕСА_2, у Шевченківському районі міста Києва " та встановлено, що на момент інвентаризації 06 травня 1976 року у приміщенні НОМЕР_1 житлового будинку АДРЕСА_3 у матеріалах інвентаризаційної справи на кресленнях існував один дверний отвір назовні будинку, в той час як на момент інвентаризації 04 жовтня 2001 року у вказаному приміщенні зазначено два дверних отвори. За результатами вказаної позапланової перевірки було складено акт від 28 липня 2017 року щодо експлуатації відповідачем вищевказаного самочинно реконструйованого нежитлового приміщення без прийняття його в установленому порядку - експлуатацію, а також видано відповідачу припис з вимогою заборонити його експлуатацію. При цьому, через невиконання вимог вищенаведеного припису, 18 жовтня 2017 року посадовою особою департаменту було видано відповідачу припис з вимогою знести самочинно добудовану прибудову до нежитлового приміщення НОМЕР_1 житлового будинку АДРЕСА_3 .
Разом з тим, оскільки відповідач продовжує експлуатувати самочинно реконструйоване приміщення АДРЕСА_5, позивач просив зобов`язати ОСОБА_1 привести до попереднього стану нежитлове приміщення НОМЕР_1 АДРЕСА_3 шляхом знесення добудови до нежитлового приміщення АДРЕСА_5 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 05 лютого 2019 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 червня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що відповідач придбала нежитлове приміщення НОМЕР_1 по АДРЕСА_3 уже реконструйованим. Докази надані позивачем не є достатніми та такими, що дають суду можливість зробити достовірний висновок про те, що ОСОБА_1, як власник нежитлового приміщення НОМЕР_1 вчинила самочинне будівництво, а з матеріалів справи вбачається про здійснення добудови відбулось задовго до часу придбання об`єкта відповідачем, що у відповідності до статті 376 ЦПК України унеможливлює зобов`язання ОСОБА_1 приведення приміщення у належний стан шляхом знесення добудови (отвору).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої та постанову апеляційної інстанцій скасувати.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі і витребувано її з Шевченківського районного суду міста Києва.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
19 липня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
На підставі ухвали Верховного Суду від 11 вересня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
На підставі ухвали Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року справу повернуто на розгляд до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що як на момент проведення перевірки так і до оскарження у судових інстанціях перевірок департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у місті Києві ОСОБА_1. не надала документи, які б свідчили про прийняття об`єкта в експлуатацію після реконструкції.
У касаційній скарзі зазначається, що під час прийняття рішення потрібно враховувати позицію Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 15 листопада 2016 року по справі № 802/1318/15-а щодо юрисдикції даної категорії справ.
Доводи інших учасників справи
У вересні 2019 року ОСОБА_1 надіслала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що вона не здійснювала жодних реконструкцій чи перепланування приміщення АДРЕСА_5 , не облаштовувала жодних додаткових вхідних отворів у вищевказане приміщення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 29 липня 2004 року між ПП "Тріо", як продавцем, та ОСОБА_1, як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає, а покупець купує нежиле приміщення НОМЕР_1, літ. А, розташоване за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 46,5 кв. м (а.с. 33).
Згідно з договором оренди за № 2015 з 01 січня 2015 року вказане нежитлове приміщення було передано в оренду ПП "Світлана" (а.с. 32).
Разом з тим, в період з 17 липня 2017 року по 28 липня 2017 року інспектором департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом містобудування - ОСОБА_1 та ПП "Світлана" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті "Нежитлове приміщення на АДРЕСА_2, у Шевченківському районі м. Києва " та встановлено, що на момент інвентаризації 06 травня 1976 року у приміщенні НОМЕР_1 житлового будинку АДРЕСА_3 у матеріалах інвентаризаційної справи на кресленнях існував один дверний отвір назовні будинку, в той час як на момент інвентаризації 04 жовтня 2001 року у вказаному приміщенні зазначено два дверних отвори.
За результатами вказаної позапланової перевірки було складено акт від 28 липня 2017 року щодо експлуатації відповідачем вищевказаного самочинно реконструйованого нежитлового приміщення без прийняття його у встановленому порядку в експлуатацію, а також видано відповідачу припис з вимогою заборонити його експлуатацію.
При цьому, через невиконання вимог вищенаведеного припису 18 жовтня 2017 року посадовою особою департаменту було видано відповідачу припис з вимогою знести самочинно добудовану прибудову до нежитлового приміщення НОМЕР_1 житлового будинку АДРЕСА_3 .
В свою чергу, не погоджуючись з приписом щодо заборони експлуатації приміщення, ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, який рішенням від 30 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року, було задоволено частково, а саме визнано протиправним і скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, складеного 28 липня 2017 року департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.