Постанова
Іменем України
19 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 758/1149/18
провадження № 61-47296св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Іванової І. В., Матвієнко Ю. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 у 1986 році працювала на посаді дозиметриста в цеху ООТ і ТБ Чорнобильської АЕС та із 27 квітня 1986 року залучена до виконання заходів із цивільної оборони щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування Чорнобильського АЕС. Заявник звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про встановлення статусу інваліда війни та видачі посвідчення, проте їй відмовлено із посиланням на те, що заявником не надано належних документів, які б підтверджували факт залучення до формувань цивільної оборони.
Заявник зазначала, що встановлення факту залучення її до невоєнізованих формувань цивільної оборони під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС має для неї юридичне значення, оскільки дає їй право отримати посвідчення інваліда війни.
Із урахуванням наведеного, заявник просила встановити факт участі та виконання нею заходів із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованих формувань цивільної оборони Чорнобильської АЕС з 27 квітня 1986 року.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року, закрито провадження у справі.
Судові рішення мотивовані тим, що згідно з роз`ясненнями Верховного Суду України суди не можуть розглядати заяви про встановлення фактів належності заявників до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни тощо. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду (пункт 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року № 5). Тому захист прав у разі їх порушення заявник має здійснювати за правилами адміністративного судочинства шляхом оскарження дій чи бездіяльності відповідного органу.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2018 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та поновити провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що встановлення факту участі та виконання заявником заходів із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі невоєнізованих формувань вивільної оборони має юридичне значення, а саме отримання посвідчення інваліда війни, тому заява має розглядатися у порядку цивільного судочинства.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню із таких підстав.
Судами встановлено, ОСОБА_1 відповідно до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
У заяві ОСОБА_1 просила встановити факт її участі та виконання нею заходів по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованих формувань Цивільної оборони Чорнобильської АЕС з 27 квітня 1986 року, встановлення якого необхідно для підтвердження її належності до осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та отримання посвідчення інваліда війни.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої вказаної норми передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Визначений у частині першій статті 315 ЦПК Україниперелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.