Постанова
Іменем України
21 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 321/359/18
провадження № 61-48753св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області,
треті особи: Михайлівська районна державна адміністрація Михайлівського районну Запорізької області, Михайлівська селищна рада Михайлівського районну Запорізької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 07 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Кухаря С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, треті особи: Михайлівська районна державна адміністрація Михайлівського районну Запорізької області, Михайлівська селищна рада Михайлівського районну Запорізької області, про визнання договору оренди поновленим.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 26 листопада 2007 року між ним та Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області, яка відповідно до частини третьої статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) була розпорядником земельних ділянок із земель державної власності, укладений договір оренди землі, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 2323355100:20:011:0001, загальною площею 16,6000 га, яка знаходиться на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області. Строк дії вказаного договору складає 10 років. Договір зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру Державного земельного кадастру 22 лютого 2008 року за № 040827300214.
26 грудня 2012 року між сторонами укладена додаткова угода, якою пункти 9, 10, 19 договору оренди землі від 26 листопада 2007 року викладені у новій редакції, зокрема визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки землі у рік з урахуванням коефіцієнтів індексації, а також встановлено заборону зміни цільового призначення земельної ділянки без проекту її відведення та заборону на відчуження права оренди іншим особам, внесення до статутного фонду, передання у заставу. Інші умови договору залишені без змін.
Додаткова угода зареєстрована у відділі Державного комітету по земельних ресурсах у Михайлівському районі Запорізької області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 26 грудня 2012 року за № 232330004001386.
Договір оренди землі від 26 листопада 2007 року зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру Державного земельного кадастру 22 лютого 2008 року, тому десятирічний строк його дії тривав до 22 лютого 2018 року включно.
Таким чином, одномісячний строк після закінчення зазначеного договору тривав до 22 березня 2018 року включно. Протягом цього часу він продовжував користуватися земельною ділянкою і листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі протягом одного місяця після його закінчення не отримував, а тому відповідно до частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", він вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором.
Із урахуванням наведеного, позивач просив визнати поновленим договір оренди землі від 26 листопада 2007 року, зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22 лютого 2008 року за № 040827300214, на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 26 грудня 2012 року, зареєстрованою у відділі Державного комітету по земельних ресурсах у Михайлівському районі Запорізької області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 26 грудня 2012 року за № 232330004001386.
Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 25 травня 2018 року позов задоволено. Поновлено договір оренди землі від 26 листопада 2007 року, зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру Державного земельного кадастру, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 22 лютого 2008 року за № 040827300214, на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором з урахуванням змін, унесених додатковою угодою від 26 грудня 2012 року, зареєстрованою у відділі Державному комітеті по земельних ресурсах у Михайлівському районі Запорізької області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 26 грудня 2012 року за № 232330004001386.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач належно виконував обов`язки за умовами договору, а тому має переважне право перед іншими особами на поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені з урахуванням внесених змін. Лист-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі мав бути направлений позивачу протягом одного місяця після закінчення строку договору, тобто у період із 23 лютого до 22 березня 2018 року включно, проте у матеріалах справи наявний лише один лист-повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 24 листопада 2017 року, який складено ще до закінчення договору оренди землі.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 листопада 2018 року апеляційну скаргу Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області задоволено. Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 25 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що сторони не досягли домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, а тому переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилося. За наявності вже застосованого позивачем поновлення договору оренди на підставі частин першої-п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та наявності заперечень зі сторони орендодавця у його поновленні відсутні підстави для виникнення у позивача права на поновлення договору оренди землі на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 07 листопада 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неправильно тлумачить норму статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки з аналізу наведеної норми вбачається, що застосування частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" до відносин щодо поновлення на новий строк договорів оренди землі, законодавець не ставить у залежність від того, чи виконувалися орендарем до закінчення строку оренди приписи, встановленні частинами першою-п`ятою статті 33 вказаного Закону. Скасоване рішення суду першої інстанції повністю відповідає судовій практиці, у тому числі правому висновку, викладеному Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року в справі № 594/376/17-ц. Апеляційний суд проігнорував думку Михайлівської територіальної громади щодо подальшої долі земельної ділянки, яка у майбутньому належатиме цьому органу місцевого самоврядування, чим порушив його право, встановлене статтею 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
У лютому 2019 року від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі" не підлягає застосуванню до спірних відносин, оскільки вказана норма може застосовуватися лише у разі, якщо орендар не звертався до орендодавця з листом-повідомленням про поновлення договору оренди та не надсилав орендодавцю додаткову угоду, а лише продовжував користуватися земельною ділянкою після того, як закінчився строк договору оренди.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню із таких підстав.
Судами встановлено, що 26 листопада 2007 року між Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області та ОСОБА_1 укладений договір оренди землі щодо земельної ділянки кадастровий номер 2323355100:20:011:0001, загальною площею 16,6000 га, яка знаходиться на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області.
Договір оренди землі від 26 листопада 2007 року зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру Державного земельного кадастру 22 лютого 2008 року за № 040827300214.
Згідно з пунктом 8 договору оренди землі від 26 листопада 2007 року вказаний договір укладений на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі він повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Враховуючи дату державної реєстрації зазначеного договору оренди землі у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру Державного земельного кадастру - 22 лютого 2008 року, строк його дії триває до 22 лютого 2018 року включно.
26 грудня 2012 року між сторонами укладена додаткова угода, якою пункти 9, 10, 19 договору оренди землі від 26 листопада 2007 року викладені у новій редакції, зокрема визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки землі у рік з урахуванням коефіцієнтів індексації, а також встановлено заборону зміни цільового призначення земельної ділянки без проекту її відведення та заборону на відчуження права оренди іншим особам, внесення до статутного фонду, передання у заставу. Інші умови договору залишені без змін.
Додаткова угода зареєстрована у відділі Державного комітету по земельних ресурсах у Михайлівському районі Запорізької області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 26 грудня 2012 року за № 232330004001386.
01 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06 вересня 2012 року № 5245-17, відповідно до якого районі державні адміністрації не наділені повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Такі повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Запорізької області такі функції передано Головному управлінню Держземагентства у Запорізькій області.