Постанова
Іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 760/16056/15-ц
провадження № 61-3575св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.
суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Зайвим Андрієм Олександровичем, на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 13 червня 2018 року в складі судді Українця В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року в складі колегії суддів: Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики.
Позов мотивований тим, що у липні 2015 року до нього звернувся представник ОСОБА_2 з вимогою повернути грошові кошти на суму 300 000,00 доларів США, які відповідач начебто надавав йому за розпискою від 17 березня 2014 року.
Вважає договір позики, укладений у формі розписки від 17 березня 2014 року, недійсним та ставить під сумнів автентичність розписки оскільки ані сума грошей, ані дата написання розписки та повернення грошей не узгоджуються з тими домовленостями, які були між ним та відповідачем. Правовідносини, що склались між ними, мали місце в 2008 році, проте суми операцій були інші.
З огляду на вказане просив визнати недійсним договір позики, укладений у формі розписки від 17 березня 2014 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 13 червня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, враховуючи неможливість проведення експертизи за відсутності оригіналу розписки, який знаходиться в матеріалах іншої цивільної справі, дійшов висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики не знайшли свого підтвердження належними доказами.Будь-яких інших письмових доказів на підтвердження обставин не написання чи не підписання позивачем оспорюваної розписки, а також доказів того чи мали місце будь-які виправлення в розписці щодо суми боргу, дати написання розписки та повернення грошових коштів, позивачем при розгляді справи надано не було.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 13 червня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову у зв`язку із недоведеністю позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У червні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Зайвий А. О. подав до касаційного суду касаційну скаргу на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 13 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року, в якій, посилаючись на недотримання судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не задоволено клопотання представника позивача щодо витребування оригіналу розписки із матеріалів судової справи № 398/2396/15-ц, яка розглядалась в Олександрійському міськрайонному суді Кіровоградської області, у зв`язку із чим судовими експертами не проведено судову експертизу, яка б мала ключове значення для вирішення спору.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У липні 2019 року до суду касаційної інстанції від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на безпідставність доводів позивача, оскільки на підтвердження дійсності розписки представником відповідача надано суду копію висновку спеціаліста № 945 по почеркознавчому дослідженню підпису та рукописних записів, складеного 22 травня 2016 року спеціалістом Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 760/16056/15-ц з Солом`янського районного суду м. Києва.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У липні 2019 року вказана справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики, призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами установлено, що 17 березня 2014 року складено розписку, в якій зазначено, що ОСОБА_1 взяв у борг у ОСОБА_2 300 000,00 доларів США та зобов`язався повернути їх до 28 лютого 2015 року. У матеріалах справи міститься копія оспорюваної розписки, оригінал якої знаходився в матеріалах цивільної справи Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оспорюваною розпискою.
Також представником відповідача надано копію висновку спеціаліста № 945 по почеркознавчому дослідженню підпису та рукописних записів, складеного 22 травня 2016 року спеціалістом Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, у якому зроблено категоричний висновок про те, що рукописний текст в розписці від 17 березня 2014 року та підпис від імені ОСОБА_1 виконаний самим ОСОБА_1 .
Звертаючись до суду з цим позовом ОСОБА_1 посилався на те, що договір позики, укладений у формі розписки від 17 березня 2014 року, є недійсним, оскільки ані сума грошей, ані дата написання розписки та повернення грошей не узгоджуються з тими домовленостями, які були між ним та відповідачем.
На підтвердження зазначених у позовній заяві обставин та вимог, у грудні 2015 року стороною позивача було заявлено клопотання про витребування у ОСОБА_2 оригіналу розписки від 17 березня 2015 року та клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року за клопотанням сторони позивача в справі призначено судову почеркознавчу експертизу та зупинено провадження в справі.
У червні 2016 року на адресу суду надійшло повідомлення від 30 травня 2016 року про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів. Зазначено, що 09 березня 2016 року експертами було заявлено клопотання про необхідність надання оригіналу досліджуваного документу та достовірних вільних зразків почерку та підпису ОСОБА_1 . Станом на 25 травня 2016 року клопотання експертів виконано не було, а за наявними матеріалами проведення цієї експертизи неможливе.
У листопаді 2016 року представником позивача повторно подано заяву про витребування оригіналу розписки та призначення судово-почеркознавчої експертизи.
08 грудня 2016 року представник відповідача ОСОБА_2 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з заявою про повернення йому оригіналу боргової розписки з метою проведення судової експертизи.
Листом № 398/2396/15-ц/43614/2016 від 16 грудня 2016 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області повідомив про те, що ухвалою суду від 17 листопада 2015 року провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу зупинено та за вимогами статті 138 ЦПК України, надіслання оригіналу розписки неможливе без шкоди для розгляду справи.
Разом з тим, в матеріалах справи також міститься інший лист Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області №398/2396/15-ц/43614/2016 від 16 грудня 2016 року, в якому зазначено, що за вимогами статті 138 ЦПК України повернення оригіналу розписки неможливе без шкоди для розгляду справи, проте оригінал розписки може бути наданий за ухвалою суду про витребування доказів, з подальшим поверненням оригіналу розписки для розгляду цивільної справи №398/2396/15-ц.