Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 369/5883/16-ц
провадження № 61-30906св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Європейська сервісна служба",
третя особа - Крюківщинська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Київської області від 08 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Гуля В. В., Голуб С. А., Сліпченка О. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2, ТОВ "Європейська сервісна служба", третя особа - Крюківщинська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, яку 01 грудня 2013 року та 23 квітня 2015 року було затоплено з квартири, що знаходиться над її квартирою і належить ОСОБА_2 .
Згідно акту від 03 грудня 2013 року: 01 грудня 2013 року у будинку АДРЕСА_1 залиття стін кухні і коридору о 20:00 год. Залило також меблі на кухні. Внаслідок чого на стінах залишилися сліди потоків води, намоклі частини меблів, деформувались і розбухли, на поверхні еркеру з`явились дві випуклі тріщини.
Відповідно до висновків і рекомендацій комісії, що також відображені в акті від 03 грудня 2013 року залиття виникло по вині мешканців АДРЕСА_2 зі шлангу до пральної машини. При цьому під час затоплення квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які знаходились у той час близько 20: 00 год. у АДРЕСА_1, піднялись до АДРЕСА_2, де побачили сліди затоплення та особисто з`ясували у ОСОБА_2 про причини залиття. Пізніше, у присутності позивача та її матері, ОСОБА_3, які проживають разом та зареєстровані у АДРЕСА_1, ОСОБА_2 та її чоловік здійснювали огляд пошкоджень від залиття у АДРЕСА_1, при цьому із пошкодженнями були згодні, свою вину визнавали та особисто зобов`язувались усунути за свій рахунок всі наслідки затоплення.
Разом з тим, мешканці АДРЕСА_2 жодні пошкодження від затоплення, що сталось 01 грудня 2013 року, до цього часу не усунули, від підписання акту від 03 грудня 2013 року, який надавався їм на підпис комісією ЖЕКУ відмовились.
03 листопада 2015 року відбулося залиття квартири позивача внаслідок чого каналізаційні стоки і фекалії потрапили у приміщення через унітаз, який встановлений у санвузлі та підключений до внутрішньо-будинкової системи каналізації. У результаті чого було затоплено ламінат по всій квартирі, підтоплена нижня частина меблів, зіпсовані двірні коробки. У результаті вказаних подій було складено акт про залиття, аварію, що трапилося на системі каналізації, у цьому акті вказано, що причиною залиття стало забиття каналізації залишками будівельних матеріалів та харчовими відходами.
Відповідно до висновку експерта за результатами експертного будівельно-технічного дослідження ремонтно-будівельних робіт, проведення яких обхідне для усунення пошкоджень, які утворились внаслідок залиття жилих приміщень квартири за адресою: АДРЕСА_1, від 25 травня 2016 року № 25/05-2016 року, що виконаний, у тому числі, на підставі акту, виданого представниками організації "ЖЕК Європейський", від 03 грудня 2013 року про залиття квартири, на дату проведення дослідження складає 9 464 грн. З метою надання належних доказів розміру завданих залиттям збитків, позивачем було оплачено 20 травня 2016 року проведення експертного будівельно-технічного дослідження по визначенню вартості ремонтно-будівельних робіт завданих залиттям згідно з рахунком № 20/05-2016/01 від 20 травня 2016 року у сумі 1 300 грн разом із комісією банку у сумі 13 грн. згідно кошторису проведення ремонтних робіт від 19 грудня 2013 року № 01/1912, акту приймання-передачі виконаних робіт від 23 грудня 2013 року та розписки про отримання готівкових коштів за проведені ремонтні роботи від 23 грудня 2013 року, які складено СПД " ОСОБА_5 ", вартість робіт із заміни елементів пошкоджених залиттям меблів, яка була оплачена позивачем, склала 1 513 грн.
ОСОБА_1 зазначала, що вона має право на відшкодування за рахунок ОСОБА_2 матеріальної шкоди у сумі 9 464 грн та 1 513 грн, а всього - 10 977 грн та понесених витрат на проведення експертного будівельно-технічного дослідження по визначенню вартості ремонтно-будівельних робіт завданих залиттям у сумі 1 313 грн та компенсації моральної шкоди, завданої внаслідок пошкодження квартири залиттям, яка на її думку складає 5 000 грн.
Позивач обґрунтовувала моральну шкода тим, що у зв`язку з виливом води зі шлангу пральної машини у АДРЕСА_2 з вини її мешканців було пошкоджено майно позивача та протягом тривалого часу, починаючи з грудня 2013 року, позивач вимушена проживати у квартирі, яка втратила затишок та має незадовільний санітарний стан, оскільки залито значну частину помешкання, а основне - кухню, яка утворює разом із вітальнею студію, де мешканці зустрічають гостей та проводять більшість часу, що потребувало та потребує від них додаткових зусиль для організації свого життя, у тому числі звернення до суду за захистом своїх порушених прав та емоційних зусиль для вирішення конфліктів, що постійно виникають із мешканцями АДРЕСА_2, як наслідок неусунення ними до цього часу пошкоджень, спричинених залиттям.
23 квітня 2015 року приблизно о 6:00 год. ранку відбулось нове затоплення вбиральні (туалету) квартири позивача. При цьому звернення позивача безпосередньо до мешканців АДРЕСА_2 під час затоплення з проханням припинити виливання води призвело до сварки, побиття позивача у живіт ОСОБА_2 із наступним викликом міліції. Мешканці АДРЕСА_2 своєї вини не визнали. У той же день 23 квітня 2015 року місце залиття було оглянуто представниками ЖЕКУ та власницею АДРЕСА_2 ОСОБА_2 . За результатами огляду місця залиття було складено акт про залиття, аварію, що трапилась на системі холодного водопостачання від 20 травня 2015 року, який надано до підпису позивачу 15 червня 2015 року.
Відповідно до акту від 20 травня 2015 року мешканцями квартири АДРЕСА_1 була виявлена волога пляма розміром 0,5 кв. м на підвісній стелі. При дослідженні слюсарями ЖЕКУ верхніх квартир № 122 та АДРЕСА_2 пошкоджень не виявлено. Причина залиття не встановлена.
Позивач вважала, що їй завдана значна моральна шкода, яка не може бути оцінена у повному обсязі. Разом з тим сума відшкодування у 30 000 гривень є цілком розумною та обґрунтованою.
ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у сумі 10 977 грн, компенсацію моральної шкоди у сумі 5 000 грн;
стягнути солідарно з ТОВ "ЖЕК Європейський" та ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 2 119 грн та компенсацію моральної шкоди у розмірі 30 000 грн, понесені витрати на проведення експертного будівельно-технічного дослідження по визначенню вартості ремонтно-будівельних робіт у сумі 1 313 грн та 710 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у складі судді Усатова Д. Д., від 08 лютого 2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не доведено та не надано належних доказів, що 01 грудня 2013 року та 23 квітня 2015 року сталося залиття квартири з вини відповідачів, а тому відсутнє порушення прав позивача ОСОБА_2 та ТОВ "Європейська сервісна служба". За таких обставин суд не вбачав підстав для стягнення з відповідачів майнової шкоди на користь позивача, оскільки не доведена вина відповідачів у заподіянні шкоди позивачу.
Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Київської області від 08 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у сумі 13 096 грн; компенсацію моральної шкоди у розмірі 2 000 грн; судові витрати у сумі 2 315,07 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що у статті 1166 ЦК України передбачає презумпцію вини заподіювана шкоди. ОСОБА_2, як власник квартири АДРЕСА_2 , має забезпечувати справність системи холодного водопостачання будинку і вона не довела, що шкода завдана не з її вини. Майнова шкода підлягає стягненню лише з ОСОБА_2, оскільки про те, що шкода завдана внаслідок неналежного утримання ТОВ "ЖЕК Європейський" водопровідної мережі будинку, позивачем доказів не надано. Апеляційний суд зазначив про наявність підстав для стягнення моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, пошкодженням та знищенням майна, неусунення пошкоджень, завданих залиттям.
Додатковим рішенням апеляційного суду Київської області від 12 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Гуля В. В., Голуб С. А., Сліпченка О. І., заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертного будівельно-технічного дослідження по визначенню вартості ремонтно-будівельних робіт у сумі 2 023 грн.
Додаткове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд при ухваленні рішення не у повній мірі вирішив питання про судові витрати, а саме: не стягнув понесені витрати на проведення експертного будівельно-технічного дослідження по визначенню вартості ремонтно-будівельних робіт.
Аргументи учасників справи
У вересні 2017 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Київської області від 08 серпня 2017 року та залишити в силі рішення суд першої інстанції. При цьому, посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не довела, що затоплення її квартири сталося саме з вини ОСОБА_2 . Акт про затоплення від 03 грудня 2013 року та акт про затоплення від 20 травня 2015 року не підтверджують вину ОСОБА_2, оскільки акт від 03 грудня 2013 року складений зі слів позивача, а в акті від 20 травня 2015 року не визначена причина залиття. Сума збитків, яку просить стягнути позивач, не підтверджена належними та допустимим доказами.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що рішення суду апеляційної інстанції оскаржується у касаційному порядку лише у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : майнової шкоди у сумі 13 096 грн та компенсації моральної шкоди у розмірі 2 000 грн. В іншій частині рішення суду апеляційної інстанції не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.
У січні 2018 року ОСОБА_1 надала заперечення на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу відхилити, а рішення апеляційного суду залишити без змін.
Заперечення мотивовані необґрунтованістю доводів касаційної скарги, оскільки ОСОБА_2 не надано будь-яких доказів відсутності її вини у залитті квартири, вона не заявляла клопотань про призначення судової будівельно-технічної експертизи, про виклик свідків. Вказує, що збитки підтверджені належними та допустимими доказами.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Рух справи
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.