Постанова
Іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа 202/3800/15-ц
провадження № 61-35845св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ у складі судді Марченко В М. від 06 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Пономарь З. М., Баранніка О. П., Посунся Н. Є., від 03 серпня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поділ спадкового майна та стягнення компенсації.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 , який з 24 березня 1984 року перебував у шлюбі зі ОСОБА_2 . Відповідно до свідоцтва про право власності від 15 вересня 1998 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська від 28 серпня 1998 року № 319, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 . Вважає, що частка вказаного будинку належала її батьку та вона як спадкоємець першої черги має на неї право. Крім того, після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_2 державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори їй видано свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частину автомобіля "ДЕУ Ланос", державний номерний знак НОМЕР_1 та причепа "ЗАЗ 8101", державний номерний знак НОМЕР_2 . Іншим співвласником цього майна є ОСОБА_2 . Оскільки виділ у натурі частки із спільного майна є неможливим, бажає отримати грошову компенсацію вартості її частки.
Уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд: визнати за нею право власності на 1/8 частину будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами; стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь компенсацію вартості 1/4 частини автомобіля "ДЕУ Ланос", державний номерний знак НОМЕР_1 та причепа "ЗАЗ 8101", державний номерний знак НОМЕР_2 в розмірі 19 295,49 грн; вирішити питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частину будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 3/8 частини будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами.
Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/4 частини автомобіля "ДЕУ Ланос", державний номерний знак НОМЕР_1 та причепу "ЗАЗ 8101", державний номерний знак НОМЕР_2 в розмірі 19295,49 грн.
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/4 частину автомобіля "ДЕУ Ланос", державний номерний знак НОМЕР_1 та причепу "ЗАЗ 8101", державний номерний знак НОМЕР_2 з дня отримання від ОСОБА_2 грошової компенсації в розмірі 19 295,49 грн.
Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість понесених судових витрат в загальному розмірі 5 945,02 грн.
Стягнуто зі ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 570,54 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірний житловий будинок побудовано та зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 у період її шлюбу зі спадкодавцем ОСОБА_4, тому Ѕ частина будинку є спільною сумісною власністю подружжя та відповідно за життя померлому належала ј частина цього будинку, яка входить до складу спадщини. Задовольняючи позов в частині стягнення на користь позивача ј частини вартості автомобіля та причепа, суд першої інстанції виходив з того, що зазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3, Ѕ частина якого входить до складу спадщини. Оскільки вказані автомобіль та причеп перебувають у володінні та користуванні ОСОБА_2, то з неї слід стягнути компенсацію їх вартості на користь позивача.
Розподіляючи судові витрати, суд першої інстанції виходив з того, що сума судового збору, яка підлягає сплаті, становить 814,14 грн. Оскільки на момент пред`явлення позову встановити точну ціну позову було неможливо, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 243,60 грн. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь держави 570,54 грн. Крім того, відповідно до вимог статті 85 ЦПК України 2004 року зі ОСОБА_2 на користь позивача стягнуто витрати, понесені позивачем та документально підтвердженні, що пов`язані з явкою представника позивача до суду у розмірі 3 587,02 грн та витрати на оплату вартості комплексної судової будівельно-технічної та автотоварознавчої експертизи (без урахування будівельно-технічної експертизи, яка фактично не проводилася) у розмірі 2 114,40 грн.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилено.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2016 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що Ѕ частини спірного будинку є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_7, при цьому суд першої інстанції правильно застосував положення статей 1216,1218,1226,1261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та дійшов обґрунтованого висновку щодо визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/8 будинку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 та на 3/8 його частки за ОСОБА_2, зокрема, на 1/8 частину у порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_4 та ј частину як частку спільної сумісної власності майна, набутого подружжям за час шлюбу. Крім того, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції в частині стягнення компенсації вартості частини автомобіля, причепа та спростував доводи ОСОБА_2 в частині неможливості сплати нею суми компенсації.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди не вирішили питання щодо прав та обов`язків співвідповідача ОСОБА_3, яка є співвласником будинку, не визначили її частку у спірному майні, що потягло невірний розподіл судових витрат. Вказує, що суд першої інстанції не вирішив всі заявлені сторонами клопотання, зокрема, про залучення до участі у розгляді справи органу опіки та піклування, управління у справах дітей. У свою чергу суд апеляційної інстанції не надав оцінку цим доводам.
Вказувала, що суди надали неправильну оцінку зібраним доказам, що призвело до ухвалення незаконних рішень. Так, сума, визначена судом для сплати вартості 1/4 частини автомобіля та причепа, є завищеною. Виказала свою незгоду із визначеною сумою компенсації вартості автомобіля та причепа.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2017 року ОСОБА_3 направила до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення (відзив) на касаційну скаргу та вказує, що судами попередніх інстанцій дотримано норм матеріального та процесуального права, тому просить касаційну скаргу в частині розподілу судових витрат залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. В іншій частині доводів касаційної скарги покладається на розсуд Суду.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу із суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Батько позивача ОСОБА_4 з 24 березня 1984 року перебував у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Після його смерті до Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулися дочка ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_2
30 жовтня 2013 року державним нотаріусом на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_1, кожній окремо, видані свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частину автомобіля "ДЕУ Ланос", державний номерний знак НОМЕР_1 та причепа "ЗАЗ 8101", державний номерний знак НОМЕР_2, які належали спадкодавцеві (номер в реєстрі нотаріальних дій 2-453 та 2-458).