ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2019 року
Київ
справа №372/2349/16-а
адміністративне провадження №К/9901/22878/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції касаційну скаргу Громадської організації "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у складі колегії суддів: Межевича М. В., Земляної Г. В., Сорочка Є. О. у справі № 372/2349/16-а за позовом Громадської організації "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" до Української міської ради, заступників Українського міського голови Луценка Володимира Петровича, Ніколаєвої Галини Григорівни про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Громадська організація "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" звернулась до суду з адміністративним позовом до Української міської ради, заступників Українського міського голови Луценка Володимира Петровича, Ніколаєвої Галини Григорівни, в якому просила:
- визнати неправомірними дії заступника міського голови Української міської ради Ніколаєвої Г. Г. про надання недостовірних відомостей за вих. № 729/0/3-16 від 12.04.2016 та відсутності контролю за використанням і користуванням земельними ділянками з боку осіб, без відповідного рішення Української міської ради;
- визнати неправомірними дії виконуючого обов`язки міського голови Української міської ради Луценка В. П., які не відповідають постанові Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950, Закону України "Про державну службу" та діючому законодавству України про проведення службового розслідування за вих. № 1344/3-16 від 22.06.2016;
- зобов`язати міського голову Української міської ради Козирєва П. Г. вчинити дії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 та Закону України "Про державну службу" про видачу відповідного розпорядження щодо проведення службового розслідування за скаргою Громадської організації "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" № 876/0/1-16 від 27.05.2016.
2. Постановою Обухівського районного суду Київської області від 11.01.2017 позовні вимоги задоволено частково:
- визнано неправомірними дії заступника Українського міського голови Ніколаєвої Галини Григорівни щодо надання неповної відповіді на заяву громадської організації "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" від 05.04.2016 про створення виїзної комісії;
- визнано неправомірними дії заступника Українського міського голови Луценка Володимира Петровича щодо підписання листа виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області на ім`я громадської організації "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" за вих. № 1344/0/3-16 від 22.06.2016.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
2.1. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 апеляційну скаргу Громадської організації "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" залишено без задоволення, апеляційну скаргу Української міської ради задоволено частково, постанову суду першої інстанції в частині задоволених вимог скасовано, прийнято рішення про відмову в цій частині позовних вимог.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Громадська організація "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" в особі заступника голови Чуглазової Г. Л. звернулась до міського голови Української міської ради із заявою 05.04.2016 за вих. № 1-03/16, в якій посилаючись на самовільне захоплення невідомими особами земельної ділянки у прибережній захисній смузі просила створити виїзну комісію з відповідних фахівців, до якої включити свого представника для обстеження місцевості, яка знаходиться в адміністративних межах Української міської ради біля садівницького товариства "Луговий".
3.2. За наслідками розгляду вказаної заяви 12.04.2016 заступником міського голови Ніколаєвою Г. Г. надано відповідь Громадській організації "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні", в якій повідомлено про певні заходи щодо з`ясування законності будівництва на земельній ділянці, вжиті в 2013 році.
3.3. У подальшому, 27.05.2016 громадська організація "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" в особі голови Генералова Д. В. звернулась до міського голови Української міської ради із заявою за вих. № 5-01/16, в якій посилаючись на неналежний розгляд вказаного вище звернення просив провести службову перевірку з питання виконання службових обов`язків посадовими та іншими особами виконавчого комітету української міської ради по факту формального розгляду заяви з результатами розгляду наданої відповіді, яка не відповідає дійсності, притягнути відповідних осіб до дисциплінарної відповідальності.
3.4. Крім того, 16.05.2016 позивач в особі голови Генералова Д.В. звернувся до міського голови Української міської ради із заявою за вих. № 6-01/16, в якій посилаючись на бездіяльність посадових осіб відповідача просила надати письмову відповідь про рух скарги, скоротити термін перевірки та розгляду скарги.
3.5. За наслідками розгляду вказаних скарги та заяви 22.06.2016 в. о. міського голови Луценко В. П. надав відповідь громадській організації "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" за вих. № 1344/0/3-16, в якій повідомив про відсутність підстав для проведення службової перевірки.
3.6. Позивач звернувся до суду із вказаним позовом оскільки вважає, що права Громадської організації були порушені оскільки надана відповідь є неповною та такою, що надана не по суті звернення, а інформація є недостовірною.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, вказав на те, що надана відповідь не містила відомостей про рішення щодо створення комісії або відмову у створенні комісії. Описані у відповіді на заяву обставини не вказують на вжиття радою або виконавчим комітетом заходів по розгляду заяви позивача по її суті оскаржувані дії заступника міського голови Ніколаєвої Г. Г. в частині надання неповної відповіді на заяву позивача вчинені без дотримання вказаних приписів законодавства, її дії в цій частині не можуть вважатись законними, обґрунтованими, добросовісними і пропорційними, не було дотримано баланс у забезпеченні законних прав позивача та інтересів інших осіб, не було в достатній мірі враховано право позивача на участь у процесі прийняття рішення.
4.1. Частково задовольняючи апеляційну скаргу Української міської ради, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідачем повідомлено позивача листом від 22.06.2016 про відсутність підстав для проведення службової перевірки. Крім того, судом вказано, що питання проведення службового розслідування відносно посадових осіб не впливає на обсяг прав, свобод та інтересів позивача. Тобто, бездіяльність Української міської ради у неприйнятті спірного розпорядження не впливає на позивача безпосередньо, а тому така бездіяльність не може бути оскаржена ним до адміністративного суду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
5.1. Доводи касаційної скарги, грунтуються на тому, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права. Крім того, скаржник стверджує, що відкриття провадження за апеляційною скаргою відповідача було здійснено з порушенням.
6. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
9. Відповідно до частини другої статті 11 КАС України, можливість застосування права суду виходу за межі позову пов`язана виключно із необхідністю захисту порушених прав.
10. Скаржник зазначає про обгрунтованість висновку суду першої інстанції стосовно відновлення порушених прав позивача в достатній мірі до постановлення судового рішення.
11. Проте в даному випадку колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо необхідності чіткого дотримання норм чинного процесуального законодавства.
12. За змістом частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.