ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2019 року
Київ
справа №807/57/18
адміністративне провадження №К/9901/62817/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 у складі судді Микуляк П. П. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 у складі колегії суддів: Попка Я. С., Сеника Р. П., Гудима Л. Я. у справі № 807/57/18 за позовом ОСОБА_1 до Берегівського об`єднаного міського військового комісаріату, Закарпатського обласного військового комісаріату про визнання протиправними та скасування рішень, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Берегівського об`єднаного міського військового комісаріату, Закарпатського обласного військового комісаріату, в якому просив:
- визнати незаконним рішення районної призовної комісії Берегівського об`єднаного міського військового комісаріату від 28.11.2017 згідно з протоколом № 21;
- визнати незаконним рішення обласної призовної комісії Закарпатського обласного військового комісаріату згідно з протоколом від 29.11.2017 за № 15;
- скасувати рішення районної призовної комісії Берегівського об`єднаного міського військового комісаріату від 28.11.2017 згідно з протоколом № 21, щодо призову на строкову військову службу до місцевих стрілецьких і караульних частин;
- скасувати рішення обласної призовної комісії Закарпатського обласного військового комісаріату згідно з протоколом від 29.11.2017 про залишення без змін рішення районної призовної комісії Берегівського об`єднаного міського військового комісаріату від 28.11.2017 відносно ОСОБА_1 .
2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
2.1. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Позивач у неповнолітньому віці залишився без батьків в результаті їх смерті.
Мати, ОСОБА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим виконкомом Свободянської сільської ради Берегівського району 14.11.2003 (запис в книзі реєстрації актів про смерть за № 19).
Батько, ОСОБА_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим виконкомом Свободянської сільської ради Берегівського району 14.10.2009 (запис в книзі реєстрації смертей за № 25).
3.2. Рішенням районної призовної комісії Берегівського об`єднаного міського військового комісаріату від 05.10.2010 надано позивачу відстрочку від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами до 16.10.2017. Вказана відстрочка надана на підставі статті 17 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", як сироті, тобто до досягнення 25-річного віку.
3.3. На момент осіннього призову 2017 року позивач до вищезазначеної категорії вже не відносився.
3.4. Оскільки позивач не з`явився до військового комісаріату для проходження медичної та призовної комісії або для отримання відстрочки з інших підстав, протоколом засідання Берегівської районної призовної комісії № 12 від 30.10.2017 зафіксовано рішення комісії "З`ясувати причини неявки, викликати повторно".
3.5. Крім того, протоколом засідання Берегівської районної призовної комісії № 12 від 30.10.2017 стосовно ОСОБА_1 прийнято рішення "Направити матеріали до правоохоронних органів" у зв`язку із неявкою до військового комісаріату під час проведення призову на строкову військову службу.
3.6. Оскільки 28.11.2017 позивач прибув з власної ініціативи до Берегівського об`єднаного міського військового комісаріату то протоколом засідання Берегівської районної призовної комісії № 21р від 28.11.2017 стосовно ОСОБА_1 прийнято рішення "Відмінити рішення "Направити матеріали до правоохоронних органів" та було призвано на строкову військову службу, яке рішенням обласної призовної комісії Закарпатського військогового комісаріату.
3.7. В подальшому, позивач прибув до обласного збірного пункту Закарпатського обласного військового комісаріату 29.11.2017.
3.8. Позивач звернувся до суду із вказаним позовом оскільки вважає, що відповідачем необгрунтовано зроблено висновок про відсутність у нього підстав для відстрочки від призову на строкову військову службу.
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції вказав на те, що Берегівською районною призовною комісією 05.10.2010 у відповідності до статті 17 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" позивачу була надана відстрочка від призову на строкову військову службу - за сімейними обставинами, як сироті до 16.10.2017. Проте на момент здійснення відповідачами оскаржуваних дій, позивач не мав вищевказаного статусу з огляду на досягнення граничного віку, визначеного чинним законодаством, що свідчить про правомірність рішень відповідачів щодо призову позивача на строкову військову службу.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
5.1. Доводи касаційної скарги, грунтуються на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної оцінки доводам позивача щодо наявності у нього підстав для відстрочки від призову на строкову військову службу, а також порушення відповідачем процедури сповіщення підприємств, установ та організацій про початок призову громадян на військову службу.
6. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому Закарпатський обласний військовий комісаріат просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7.Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), також цей Закон визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
9. Відповідно до статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
10. Положеннями статті 2 Закону № 2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
11. Приписами статті 16 Закону № 2232-XII визначено, що для проведення призову громадян України на строкову військову службу в районах (містах) утворюються призовні комісії. У склад цих комісій входять: голова комісії - заступник голови районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради); члени комісії; районний (міський) військовий комісар; заступник керівника районного (міського) органу управління освітою; заступник начальника районного (міського) органу внутрішніх справ; лікар, який організовує роботу медичного персоналу щодо медичного огляду призовників; психолог відповідного державного (комунального) закладу, розташованого на території району (міста)представники Збройних Сил України та інших військових формувань, громадських організацій, підприємств, установ і організацій за попереднім узгодженням з головою комісії; секретар комісії.
Персональний склад районної (міської) призовної комісії, графік засідань призовної комісії, порядок проведення та забезпечення заходів з організації призову громадян України на строкову військову службу затверджуються головою районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради).
12. Частиною третьою статті 16 Закону № 2232-XII визначено, що на районні (міські) призовні комісії покладається, зокрема: організація медичного огляду призовників та призов громадян України на строкову військову службу з призначенням їх для служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні; надання призовникам відстрочки від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 17 цього Закону; звільнення призовників від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 18 цього Закону, взяття їх на облік військовозобов`язаних або виключення з військового обліку; внесення на розгляд призовної комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам України відстрочок від призову на строкову військову службу у випадках, не передбачених цим Законом.