ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2019 року
м. Київ
справа №813/3815/15
адміністративне провадження №К/9901/22764/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Кравчука В. М., Чиркіна С. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду (суддя Гулкевич І. З.) від 28 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Сеник Р. П. судді: Хобор Р. Б., Попко Я. С.) від 21 березня 2017 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут радіоелектронної медичної апаратури" про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
У липні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова (далі - УПФУ в Шевченківському районі м. Львова) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут радіоелектронної медичної апаратури" (далі - ТОВ "Науково-дослідний інститут радіоелектронної медичної апаратури"), у якому просило стягнути з відповідача суму у розмірі 70332,89 грн по відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і наукову технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Науково-дослідний інститут радіоелектронної медичної апаратури" на користь УПФУ в Шевченківському районі м. Львова 58146,98 (пятдесят вісім тисяч сто сорок шість гривень 98) коп. заборгованості, що становить різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність, і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з жовтня 2014 р по квітень 2015 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи такі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що сума заборгованості ТОВ "Науково-дослідний інститут радіоелектронної медичної апаратури" по відшкодуванню наукової пенсії за період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року складає 58146,90 грн, а не 70332,89 грн, як стверджує позивач, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню саме в частині стягнення суми у розмірі 58146,90 грн.
Не погодившись із вказаними вище судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, УПФУ в Шевченківському районі м. Львова подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року і прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Позивач у касаційній скарзі наголошує, що заборгованість, яка виникла у товариства, складає 70332,89 грн, а тому висновки судів першої та апеляційної інстанції про стягнення з відповідача суми у розмірі 58146,90 грн, що становить різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність, і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з жовтня 2014 р по квітень 2015 року є помилковими.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04 квітня 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд."Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27 листопада 2019 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.
Відповідно до ст. 341 України (у редакції Закону № 2147-VIII) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
Як убачається з матеріалів справи, у період з жовтня 2014 року по квітень 2015 рік у ТОВ "Науково-дослідний інститут радіоелектронної медичної апаратури" по пенсіонерах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 наявна заборгованість по відшкодуванню наукової пенсії згідно виставлених та надісланих Повідомлень про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України "Про наукову і науково - технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, а саме: від 11 вересня 2014 року № 7823/04-28, від 05 грудня 2014 року № 10580/04-28, від 14 січня 2015 року № 264/04-28, від 09 лютого 2015 року № 1548/04-28, від 22 серпня 2015 року № 7285/04-28, від 18 грудня 2014 року № 10960/04-28, від 27 травня 2015 року № 6090/04-28, від 05 березня 2015 року № 2398/04-28, від 12 лютого 2015 року № 1703/04-28, від 24 червня 2015 року № 7809/04-28, від 29 грудня 2014 року № 11205/04-28, від 25 грудня 2014 року № 11107/04-28, від 16 січня 2015 року № 345/04-28, від 19 лютого 2015 року № 1941/04-28, від 24 січня 2015 року № 7807/04-28, від 28 листопада 2014 року № 10342/04-28, від 18 грудня 2014 року № 10954/04-28, від 16 січня 2015 року № 353/04- 28, від 24 лютого 2015 року № 2055/04-28, від 24 червня 2015 року № 7811/04-28, від 27 січня 2015 року № 1014/04-28, від 10 лютого 2015 року № 1589/04-28, від 28 травня 2015 року № 6263/04-28.
У зв`язку з тим, що суми вказані в Повідомленнях по вищезазначених пенсіонерах підприємством не сплачені, УПФУ в Шевченківському районі м. Львова звернулося до суду з даним адміністративним позовом.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судового рішення апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року відповідають зазначеним вимогам процесуального закону, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно п. 13 розд. ХV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XII "Про наукову і науково-технічну діяльність" (далі - Закон № 1977-XII), та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується згідно умов, передбачених Законом № 1977-XII.