ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2019 року
м. Київ
справа №522/15817/16-а
адміністративне провадження №К/9901/36749/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Кравчука В. М., Чиркіна С. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси (суддя Домусчі Л. В.) від 07 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Коваль М. П., судді: Кравець О. О., Димерлій О. О.) від 11 квітня 2017 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління реклами Одеської міської ради про визнання дій протиправними та скасування припису,
УСТАНОВИВ:
У серпні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до управління реклами Одеської міської ради (далі - управління реклами Одеської МР), у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо видачі припису від 18 липня 2016 року № 01-30/3017 про усунення порушень, наведених в акті від 14 липня 2016 року № 003212;
- визнати протиправним і скасувати припис управління реклами Одеської МР від 18 липня 2016 року № 01-30/3017.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, у задоволені позову відмовлено.
Приймаючи такі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що встановивши факт розміщення позивачем зовнішньої реклами за відсутності відповідного дозволу на таке розміщення, відповідачем, як органом, уповноваженим регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси, цілком правомірно був винесений оскаржуваний припис про усунення цих порушень та зобов`язано ФОП ОСОБА_1 здійснити демонтаж таких рекламних конструкцій.
Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ФОП ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року і прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
У касаційній скарзі позивач зазначає про відсутність в управлінні реклами Одеської МР повноважень на винесення спірного припису. Також скаржник стверджує, що демонтаж рекламних носіїв був здійснений Комунальним підприємством "Одесреклама" (далі - КП "Одесреклама") незаконно.
11 травня 2017 року Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження у цій справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 27 листопада 2019 року прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів установила таке.
14 липня 2016 року спеціалістом КП "Одесреклама" Одеської МР Міховим Г. Г. складено акт фіксації № 003212, згідно якого ФОП ОСОБА_1 самовільно без відповідних дозвільних документів встановив і розмістив по вул. Велика Арнаутська, 33, у місті Одесі (біля магазину) зовнішню рекламу, а саме: виносний тимчасовий наземний засіб до 1 м; плівку на зовнішній поверхні вікон 0,4х1,45х1 та 0,5х1,55х1 - по 4 шт.; реклама на фасаді д=0,6м х10, 0,4х2,17х1 ст. - 2 шт.; 0,5х3,4х1ст; 3,3х1,2х1ст.; 4,9х0,7х1ст.
18 липня 2016 року начальником управління реклами Одеської МР Панасюченко В. В. було видано припис № 01-30/3017 про усунення порушень, наведених у акті від 14 липня 2016 року № 003212, та надано позивачу строк (3 дні з моменту отримання даного припису) для демонтажу зазначених вище рекламних засобів.
В подальшому, 12 серпня 2016 року КП "Одесреклама" Одеської МР було демонтовано одну конструкцію на фасаді, розміром 4,9м х 0,7м х 1ст., за адресою: вул. Велика Арнаутська, 33 у місті Одесі. Інші були усунуті в добровільному порядку.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо винесення припису та самим приписом, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що постанова Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2017 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року відповідають зазначеним вимогам процесуального закону, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР "Про рекламу" (далі - Закон № 270/96-ВР) розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).