ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2019 року
Київ
справа №227/766/17
адміністративне провадження №К/9901/22169/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05.04.2017 (у складі головуючого судді Мацишин Л.С.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 (у складі колегії суддів: судді-доповідача - Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.) у справі № 227/766/17 за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
В березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати неправомірною відмову Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Добропільське ОУПФУ) у перерахунку призначеного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової служби з 09.11.1985 по 25.05.1987;
- зобов`язати Добропільське ОУПФУ здійснити перерахунок і виплату йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84 % від грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з 25.10.2016, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Позов обґрунтував тим, що до його стажу роботи на посаді судді, зокрема зараховується календарний період проходження строкової військової служби, що в свою чергу дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 84 % суддівської винагороди, оскільки за кожний повний рік на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 % заробітної плати судді.
Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року, позов задоволено.
Визнати неправомірною відмову Добропільського ОУПФУ про перерахунок призначеного позивачу довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання, календарний період проходження строкової військової служби з 09.11.1985 по 25.05.1987, що становить 1 рік 6 місяців 17 днів.
Зобов`язати Добропільське ОУПФУ здійснити позивачу з 25.10.2016 перерахунок і виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84 % від грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Стягнути з Добропільського ОУПФУ за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 640,00 грн.
Непогодившись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інсатнції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга аргументована тим, що відповідно до ст. 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" стаж роботи позивача на посаді судді становить 20 років 05 місяців 19 днів. Календарний період проходження позивачем військової служби не підлягає зарахуванню до стажу роботи позивача на посаді судді, оскільки не передбачений вказаним Законом. На думку відповідача, застосування до спірних правовідносин Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VІ, який діяв до 30.09.2016, є безпідставним.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Позивач у запереченні на касаційну скаргу просив залишити скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення - без змін.
У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами встановлено, що Постановою Верховної Ради України "Про звільнення суддів" № 1600-VIII від 22.09.2016 року, у зв`язку з поданням заяви про відставку позивача звільнено з посади судді Добропільського міського суду Донецької області.
Наказом в.о. голови Добропільського міськрайонного суду №10-к від 24.10.2016 на підставі вказаної постанови позивача відраховано зі штату Добропільського міськрайонного суду Донецької області.
Згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1, позивач з 07.05.1996 призначений суддею Добропільського міського суду Донецької області; з 10.04.2015 - виконував обов`язки голови Добропільського міськрайонного суду Донецької області; з 24.10.2016 - відрахований зі штату Добропільського міськрайонного суду Донецької області та звільнений з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до записів у трудовій книжці та військового квитка позивач в період з 09.11.1985 по 25.05.1987 проходив строкову службу в рядах Радянської армії.
26 жовтня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про статус суддів".
Відповідно до протоколу відповідача № 4146 від 28.10.2016 позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про статус суддів". За розрахунком відповідача станом на 26.10.2016 стаж позивача становить 30 років 11 місяців 3 дні, на посаді судді - 20 років 5 місяців 19 днів, військова служба - 1 рік 6 місяців 17 днів.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 80 % на 84 % від грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді.
Добропільське ОУПФУ листом 24.02.2017 № 3147/02 повідомило позивача про відсутність підстав для вказаного перерахунку. Відмова мотивована тим, що стаж роботи на посаді судді складає 20 років 5 місяців 19 днів, зарахування до стажу роботи на посаді судді періоду проходження строкової військової служби чинним законодавством не передбачено.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на підставі законодавства, чинного на час призначення позивача на посаду судді, період проходження строкової військової служби (1 рік 6 місяців 17 днів) підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та в сукупності зі стажем роботи на посаді судді (20 років 5 місяців 19 днів) дає право на призначення позивачу щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 84% від грошового утримання працюючого судді.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, у тому числі й суддівська винагорода, є елементами статусу судді. Забезпечення суддів у відставці визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів", яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.
На момент призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон №1402).
Відповідно до пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.