ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2019 року
Київ
справа №345/1451/17
адміністративне провадження №К/9901/37117/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 345/1451/17
за позовом ОСОБА_1
до Калуського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій,
за касаційною скаргою Калуського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2017 року (у складі головуючого судді Юрчака Л.Б.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Глушка І.В., суддів Ільчишин Н.В., Судової-Хомюк Н.М.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
26 квітня 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, у якому просив:
визнати неправомірними дії щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з врахуванням районних коефіцієнтів та північної надбавки відповідно до довідок про заробітну плату №№ 262, 265, 470, 471, виданих ООО "Бурэнерго" і ООО "ОАО" "Газпром" "Газпромэнергосервис" ООО "Бурэнерго", та довідки № 444 від 31 травня 2006 року, виданої Адміністрацією м. Новий Уренгой, з врахуванням районних коефіцієнтів та північної надбавки і без обмеження заробітку, у 5,6 разів розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування;
зобов`язати провести перерахунок та виплату пенсії з 02 січня 2017 року з врахуванням районних коефіцієнтів та північної надбавки відповідно до довідок про заробітну плату № 262, № 265, виданих ООО "Бурэнерго", та довідок про заробітну плату № 470, № 471, виданих ООО "ОАО" Газпром" "Газпромэнергосервис" ООО "Бурэнерго", а також з врахуванням архівної довідки № 444 від 31 травня 2006 року, виданої Адміністрацією м. Новий Уренгой, за період з 01 червня 1988 року по 31 травня 1993 рік з врахуванням сум районних коефіцієнтів та північної надбавки та без обмеження заробітку у 5,6 разів розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що дії Калуського об`єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області щодо неврахування при розрахунку пенсії ОСОБА_1 районних коефіцієнтів та північної надбавки відповідно до довідок про заробітну плату №№ 262, 265, виданих ООО "Бурэнерго", та довідок про заробітну плату №№ 470, 471, видані ООО "ОАО" "Газпром" "Газпромэнергосервис" ООО "Бурэнерго", а також неврахування районних коефіцієнтів та північної надбавки відповідно до довідки № 444 від 31 травня 2006 року, виданої Адміністрацією м. Новий Уренгой, та застосування обмеження заробітку у 5,6 разів розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, є неправомірними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 11 серпня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 345/1451/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 27 листопада 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 345/1451/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 28 листопада 2019 року.
Одночасно із запереченнями на касаційну скаргу заявлено клопотання про участь в судовому засіданні, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2019 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що з 02 січня 2017 року ОСОБА_1 отримує пенсію за віком з урахуванням загального стажу понад 37 років, в тому числі понад 23 роки - роботи в районах Крайньої Півночі.
Звертаючись до пенсійного органу за призначення пенсії, позивачем до заяви долучено трудову книжку та довідки про заробітну плату - архівна довідка № 444 від 31 травня 2006 року, видана Адміністрацією м. Новий Уренгой за період 01 лютого 1986 року по 31 грудня 1993 року, довідки про заробітну плату № 262, № 265, видані ООО "Бурэнерго" за період роботи з 01 липня 2003 року по 31 січня 2006 року, довідки про заробітну плату № 470, № 471, видані ООО "ОАО" "Газпром" "Газпромэнергосервис" ООО "Бурэнерго" за період роботи з 01 березня 2006 року по 31 січня 2008 року.
Факт роботи позивача у період з 1981 по 2006 роки в районах Крайньої Півночі підтверджується відповідними записами у трудовій книжці.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що при розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1, відповідачем враховано зарплату з 2003-2008 роки згідно наданих позивачем довідок за періоди роботи на території РФ, проте без врахування районних коефіцієнтів та північної надбавки. Також враховано заробітну плату за 60 місяців підряд з 01 червня 1988 року по 31 травня 1993 року (без врахування районний коефіцієнтів та північної надбавки) у межах сум, які не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
На звернення позивача щодо перерахунку пенсії згідно наданих довідок з урахуванням районний коефіцієнтів та північної надбавки та без обмеження заробітку у 5,6 розміру заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум, Калуським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області листом від 13 лютого 2017 року № 18/П-15 у такому перерахунку відмовлено.
Позивач, вважаючи відмову Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо проведення перерахунку пенсії неправомірною, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, частково задоволено позовні вимоги. Відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що ні Законом України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", ні Законом України "Про пенсійне забезпечення" не передбачено включення в заробітну плату північної надбавки та районного коефіцієнту. Таким чином, обчислення розміру пенсії із заробітної плати проводиться без урахування районних і поправочних коефіцієнтів в складі заробітку при обчисленні пенсії позивача, який проживає та отримує пенсію на території України. Крім того, відповідач зазначає, що посилання позивача на те, що обмеження коефіцієнтом 5,6 не може бути застосовано для визначення заробітку у зв`язку із тим, що на день отримання позивачем таких обмежень не було передбачено, не ґрунтуються на нормах закону, оскільки положення статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" чітко визначає таке обмеження.
07 вересня 2017 року до суду надійшли заперечення позивача на касаційну скаргу відповідача, в яких позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2017 року та постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року не відповідають, а вимоги касаційної скарги є обґрунтованими з огляду на наступне.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода від 13 березня 1992 року) закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
При цьому, метою Угоди від 13 березня 1992 року є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди. Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Статтею 5 Угоди від 13 березня 1992 року, встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.
Згідно з частинами другою та третьою статті 6 цієї Угоди, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж.
Тобто, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, і відповідно, заробіток за такий період також підлягає включенню при обчисленні пенсії.
Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав N01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 роки встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.
Статтею 3 Угоди від 13 березня 1993 року також передбачено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Статтею 3 Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом РФ про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи РФ відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства РФ.
Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про врахування розміру районного коефіцієнта в складі заробітку при обчислені пенсії позивача, який проживає та якому призначено пенсію на території України, є помилковим.
З приводу застосування судами норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 66 Закону №1788-ХІІ, який введений в дію з 01 січня 1992 року, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно зі статтею 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.